Афанасій V Константинопольський
Афанасій V — Вселенський Патріарх у 1709–1711 роках. ЖиттєписАфанасій походив з Криту. Він навчався в Галле в Саксонії і вирізнявся широкою освітою, знанням мов (латинської, арабської), строгістю і глибоким знанням церковної музики[1]. Спочатку він був обраний митрополитом Торновським, а в 1692 році Адріанопольським. Після скинення патріарха Кіпріаноса та його заслання на гору Афон, митрополита Кизікоса Кирила було обрано патріархом, але за бажанням великого візира Алі-паші Цорлолу, Афанасій V став патріархом у травні 1709 року. Під час свого Патріаршества його підозрювали в проримсько-католицьких тенденціях[2]. Після смерті великого візира 4 грудня 1711 року первосвященики та префекти скинули Афанасія й повернули на престол спочатку обраного Кирила[3]. Після цього Афанасій залишався в Константинополі до 1718 року, коли пішов у монастир у Яссах, де присвятив себе навчанню до самої смерті. ДоробокВін залишив велику працю в галузі церковної музики. Він складав херувимів, соц і поліхронізми. У зверненні митрополита Угорщини-Валахії Антімоса Афанасій названий «вінцем ордену всіх православних патріархів, експертів і евкеладос і пангармоніо музики акротатотон гори»[3]. Реферали
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia