Йоанникій III Константинопольський

Йоанникій III Константинопольський
Народився1700
Помер1793
Хейбеліядський монастир Святої Трійці, Османська імперія[1]
Діяльністьправославний священник
ПосадаКонстантинопольський патріархат і Патріарх Сербської православної церквиd
Конфесіяправослав'я
РідКараджа[d]

Йоанникій III (грец. Ιωαννίκιος Γ΄ , серб. Јоаникије III, бл. 1700 — 1793) — архієпископ Печський і Сербський патріархом з 1739 по 1746 рік[2], архієпископ Константинополя і Вселенський патріарх з 1761 по 1763 рік. Порядковий номер його титулу як для його посади Сербського Патріарха, так і для Константинопольського є III.[3]

Життєпис

Іоанніс Карацас народився приблизно в 1700 році й належав до впливової фанаріотської родини Караджа (Карацас), візантійсько-грецького походження.[4]  Він став дияконом Патріарха Паїсія ІІ, а згодом був призначений протосинкелом.[3]

Після Белградського договору 1739 року, який завершив австро-турецьку війну (1737–39), Королівство Сербія припинило своє існування. Османський султан скинув сербського патріарха Арсенія IV, який під час війни був на боці Габсбурзької монархії, і на його місце призначив грека Йоанникія, який прийняв титул архієпископа Печа та сербського патріарха. Серед сербів він був відомий як Йоаникій (Јоаникије), і в той час було записано, що він був призначений «могутнім [правлінням] турків, а не виборами на [сербському] соборі (синоді)».[5] Попередній патріарх Арсеній IV переїхав до Габсбурзької монархії разом із багатьма сербами під час того, що відомо як Друге велике переселення сербів.[6] Арсеній IV став митрополитом Карловців, зберігаючи, однак, глибокі зв'язки з сербами, які залишилися в Османській імперії під юрисдикцією Йоанникія. Йоанникій залишався сербським патріархом до 1746 року, коли, обтяжений боргами через свій високий рівень життя, він був змушений продати титул, щоб розплатитися зі своїми кредиторами.[3]

Після повернення до Константинополя у вересні 1747 року отримав призначення митрополитом Халкедонського. 26 березня 1761 року його було обрано Вселенським Патріархом Константинопольським, і він обіймав цю посаду до 21 травня 1763 року, коли був скинутий і засланий на гору Афон.[7]

Завдяки підтримці родини Йоанникій повернувся із заслання й отримав доходи від монастиря острова Халкі поблизу Константинополя, де й помер у 1793 році[3].

Список літератури

  1. ↑ https://books.google.de/books?id=Qf1KC5GClJUC&pg=PA310#v=onepage&q&f=false
  2. ↑ Вуковић, 1996, с. 233-234.
  3. ↑ а б в г DHGE.
  4. ↑ Genealogical Tree of the Caradja Family
  5. ↑ Мирковић, 1965, с. 94.
  6. ↑ Вуковић, 1996, с. 33-34.
  7. ↑ Kiminas, 2009, с. 41.

Джерела

  • R. Aubert (2000). "Joannikios III". Dictionnaire d'histoire et de géographie ecclésiastiques. Vol. 27. Paris: Letouzey et Ané. 1379-80. ISBN 2-7063-0210-0.
  • Fotić, Aleksandar (2008). "Serbian Orthodox Church". Encyclopedia of the Ottoman Empire. New York: Infobase Publishing. pp. 519–520. ISBN 9781438110257.
  • Kašić, Dušan, ed. (1965). Serbian Orthodox Church: Its past and present. Vol. 1. Belgrade: Serbian Orthodox Church.
  • Kiminas, Demetrius (2009). The Ecumenical Patriarchate: A History of Its Metropolitanates with Annotated Hierarch Catalogs. Wildside Press LLC. ISBN 9781434458766.
  • Мирковић, Мирко (1965). Правни положај и карактер Српске цркве под турском влашћу (1459-1766). Београд: Завод за издавање уцбеника.
  • Pavlovich, Paul (1989). The History of the Serbian Orthodox Church. Serbian Heritage Books. ISBN 9780969133124.
  • Слијепчевић, Ђоко М. (1962). Историја Српске православне цркве (History of the Serbian Orthodox Church). Vol. књ. 1. Минхен: Искра.
  • Вуковић, Сава (1996). Српски јерарси од деветог до двадесетог века (Serbian Hierarchs from the 9th to the 20th Century). Београд: Евро.

Посилання

Попередник:
Арсеній IV 		Сербські патріарх
1739–1746 		Наступник:
Атанасій II
Попередник:
Серафим ІІ 		Константинопольський патріарх
1761–1763 		Наступник:
Самуїл І