Народився у Константинополі. Здобув гарну освіту і пізніше викладав у грецькій школі Диплокіонійської парафії. Служив Патріаршим протосинкелом. У жовтні 1825 року був обраний митрополитом Іконійським; у вересні 1835 року — митрополитом Ларисським; у серпні 1837 року — митрополитом Нікомідійським.
21 лютого 1840 року був обраний на Патріарший престол, прийшовши до управління Константинопольською православною церквою після усунення з посади патріарха Григорія VI, відстороненого султаном Абдул-Меджідом I на вимогу англійського посла в Константинополі лорда Понсонбі.[1] За патріарха Антима IV влада опинилася в руках його брата, великого логофета. Невдоволене духовенство на чолі з митрополитом Кізичним (згодом патріархом Антимом V) 6 травня 1841 року добилося відставки патріарха.
.svg){kind=small}
