За офіційною інформацією держкомстату населення Донецької області станом на 1 січня 2015 року становило 4 313 487 осіб (міське 90,9%, сільське 9,1%)[1], проте реальна кількість наявного населення є набагато меншою, через війну на Донбасі[2]. На Донецьку область на початку 2014 р. припадало бл. 9,6% всього населення України (міського - 12,6%, сільського - 2,9%). Густота населення була на рівні 164 ос./км² (1 місце серед регіонів України).[3][4]
Основні демографічні показники за січень-квітень 2016 року у порівнянні з аналогічним періодом 2015 року[5][6]
У 1930-х роках Донецька область стала найбільшим за чисельністю населення регіоном України, випередивши Вінницьку область. У 1959 р. у Донецькій області проживало 10,2 % населення України, у 1970 і 1979 рр. — 10,4 %. У 1989 р. цей показник зменшився до 10,3 %, у 2014 р. — до 9,6 %.
При цьому серед осіб віком старше 60 років на Донецьку область припадало 10,7 % населення країни, тоді як серед населення віком до 14 років тільки 8,3 % населення.[20]
Під час подій 2014 року на частині території Донецької області утворилося квазі-державне утворення Донецька народна республіка. Станом на 2015 рік воно контролювало бл. 1/3 площі Донецької області, де до війни мешкало 55,8 % її населення.[7]
Урбанізація
У Донецькій області зафіксований найвищий рівень урбанізації серед регіонів України, понад 90% її населення проживають у містах та селищах міського типу. Цей показник є стабільним протягом останніх десятиліть, порівняно з 1979 р. він виріс всього на 1,5 в.п., порівняно з 1989 р. - на 0,3 в.п.[21]
Міське населення Донецької області разом з сусідньою Луганською характеризуються найвищими в Україні темпами депопуляції міського населення. За 1989 - 2014 рр. міське населення області зменшилося на 18,2%, що вдвічі вище ніж в середньому по Україні (9,4%) та втричі більше ніж у регіонах України за винятком областей Донбасу (6,8%). На Донецьку область у 1989-2014 рр. припадало 27% загального скорочення міського населення України (877,4 тис. з 3251,0 тис.).[21]
Динаміка чисельності міського населення та рівня урбанізації Донецької області з 1959 р.[8][21][22]
рік
чисельність міського населення
урбанізація
1926
648 000
39,4%
1939
2 421 000
78,0%
1959
3 656 001
85,8%
1970
4 275 596
87,4%
1979
4 599 085
89,1%
1989
4 815 098
90,3%
2001
4 363 555
90,1%
2014
3 937 732
90,6%
На Донецьку область у 2014 р. припадало 12,6% міського населення України, що однак майже у 1,5 рази менше ніж в 1959 р., коли в області мешкало 18,8% міського населення УРСР. Питома вага Донецької області у чисельності міського населення України:[21][8]
1939
1959
1970
1979
1989
2001
2014
17,8%
18,8%
16,6%
15,1%
13,9%
13,4%
12,6%
Найбільші міста
Міські населені пункти з кількістю жителів понад 30,0 тисяч за даними Держкомстату[23][24]
Донецька область є найбільш густонаселеним регіоном України. У 2014 р. на 1 км² її території в середньому припадало 164 особи, що більш ніж удвічі більше ніж в середньому по Україні (75,3 особи). Порівняно з 1993 роком густота населення області зменшилась на 38,5 осіб на км².
Найгустіше заселені центральні та східні райони області - Донецький вугільний басейн, де мешкає близько 3/4 населення області і який являє собою майже суцільну агломерацію, де щільність населення становить понад 500 осіб на км²[26]
Вікова структура
Населення Донецької області характеризується одним з найвищих серед регіонів України ступенем та найшвидшими темпами постаріння населення. За 1989 р. чисельність населення у віці до 14 років зменшилася на 50% (середнє по Україна - 40%), чисельність населення у віці старше 65 років збільшилась на 31% (по Україні - 15%).[27]
У 2014 р. середній вік населення області становив 42,5 роки, що на 1,9 роки більше ніж в середньому по Україні. За цим показником ДОнецька область посідає передостаннє місце серед регіонів України, тільки у Чернігівській області середній вік населення був більшим. Медіанний вік населення Донецької області у 2014 р. становив 42,1 роки, на 2,3 роки більше ніж по Україні.[28]
За 1989-2014 рр. середній вік населення Донецької області збільшився на 5,7 років (по Україні - на 4,1 роки), медіанний - на 6,5 років (по Україна - на 5,0 років). Що є найбільшим зростанням середнього віку населення серед усіх регіонів України.[28]
Середній вік міського населення у 2014 р. - 42,5 років, сільського населення - 42,8 років. Середній вік чоловіків - 39,5 років, жінок - 45,0 років.[28]
Динаміка середнього віку населення Донецької області[28]
населення
1989
1990
1992
1994
1996
1998
2000
2002
2004
2006
2008
2010
2012
2014
все
36,8
37
37,5
37,9
38,4
38,9
39,6
40,1
40,7
41,2
41,5
41,8
42,2
42,5
міське
36,6
36,8
37,2
37,7
38,2
38,8
39,4
40
40,6
41,1
41,5
41,8
42,1
42,5
сільське
39,4
39,4
39,7
39,9
40,1
40,4
40,7
41,2
41,5
42
42,3
42,5
42,6
42,8
Статево-вікові піраміди населення Донецької області
1959
1989
2014
Розподіл населення районів та міст Донецької області за віковими групами та середнім віком за переписом 2001 року:[29]
молодше працездатного віку, %
працездатного віку, %
старше працездатного віку, %
середній вік
ДОНЕЦЬК (міськрада)
15,4
61,0
23,6
39,3
м. АВДІЇВКА
16,0
61,1
22,9
БАХМУТ (міськрада)
16,3
57,9
25,8
40,3
ГОРЛІВКА (міськрада)
15,6
57,8
26,5
40,6
ДЕБАЛЬЦЕВЕ (міськрада)
16,8
60,1
23,0
ТОРЕЦЬК (міськрада)
14,9
57,4
27,7
МИРНОГРАД (міськрада)
16,6
60,3
23,1
39,3
ДОБРОПІЛЛЯ (міськрада)
16,9
59,5
23,5
ДОКУЧАЇВСЬК (міськрада)
16,9
56,1
27,0
ДРУЖКІВКА (міськрада)
16,0
60,3
23,7
ЄНАКІЄВЕ (міськрада)
15,8
57,1
27,1
41,1
ЖДАНІВКА (міськрада)
15,8
59,3
24,9
МАРІУПОЛЬ (міськрада)
15,6
58,8
25,6
40,2
м. КІРОВСЬКЕ
18,8
62,6
18,7
м. КОСТЯНТИНІВКА
15,5
57,5
27,0
КРАМАТОРСЬК (міськрада)
15,8
58,3
25,9
40,3
ПОКРОВСЬК (міськрада)
17,5
59,5
23,0
ЛИМАН (міськрада)
16,4
56,4
27,1
МАКІЇВКА (міськрада)
15,5
58,3
26,1
40,5
м. НОВОГРОДІВКА
16,5
56,1
27,4
СЕЛІДОВЕ (міськрада)
16,0
57,8
26,2
СЛОВ`ЯНСЬК (міськрада)
16,0
58,8
25,1
СНІЖНЕ (міськрада)
16,5
57,0
26,5
ТОРЕЗ (міськрада)
15,9
56,0
28,1
м. ВУГЛЕДАР
18,6
70,4
11,0
ХАРЦИЗЬК (міськрада)
16,6
60,1
23,3
ШАХТАРСЬК (міськрада)
16,8
57,6
25,6
м. ЯСИНУВАТА
16,7
58,2
25,2
ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОН
19,9
53,7
26,3
АМВРОСІЇВСЬКИЙ РАЙОН
18,2
53,8
27,9
40,7
БАХМУТСЬКИЙ РАЙОН
16,3
57,9
25,8
40,3
ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОН
18,4
51,8
29,9
ВОЛНОВАСЬКИЙ РАЙОН
17,7
55,2
27,1
ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОН
18,5
54,8
26,8
ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОН
18,2
51,7
30,1
КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОН
18,0
53,8
28,3
ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОН
17,2
51,7
31,1
КРАСНОЛИМАНСЬКИЙ РАЙОН
17,1
49,5
33,3
МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОН
17,5
55,8
26,7
НОВОАЗОВСЬКИЙ РАЙОН
18,0
55,9
26,2
ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОН
16,5
55,7
27,8
СЛАВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОН
15,8
55,1
29,1
41,9
СЛОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОН
16,8
53,4
29,7
СТАРОБЕШІВСЬКИЙ РАЙОН
18,5
53,9
27,6
ТЕЛЬМАНІВСЬКИЙ РАЙОН
18,0
54,8
27,2
ШАХТАРСЬКИЙ РАЙОН
18,3
54,6
27,1
ЯСИНУВАТСЬКИЙ РАЙОН
16,7
55,4
27,9
Тривалість життя
Середня очікувана тривалість життя при народженні у регіонах України в 2012 р.
Середня очікувана тривалість життя у Донецькій області є однією з найнижчих в Україні і становить близько 70 років. Тривалість життя жінок на 10 років більше ніж у чоловіків.[30]
обидві статі
чоловіки
жінки
1996
65,1
59,2
71,5
1997
65,0
59,0
71,5
1998
65,6
59,8
71,9
1999
67,0
62,0
73,0
2000
66,5
60,8
72,6
2001
66,8
60,8
73,1
2002
66,9
60,8
73,3
2003
66,8
60,8
73,1
2004
66,6
60,6
73,1
2005
66,4
60,3
73,1
2006
66,7
60,6
73,2
2007
66,7
60,6
73,1
2008
66,5
60,4
73,0
2009
67,7
61,8
73,7
2010
69,1
63,7
74,5
2011
69,6
64,4
74,8
2012
69,7
64,4
75,0
2013
70,3
64,9
75,5
Природний рух
У Донецькій області спостерігається швидке природне скорочення чисельності населення, зумовлене низьким рівнем народжуваності та високим рівнем смертності. Смертність вперше перевищила народжуваність наприкінці 1980-х. За 1990-2013 рр. у Донецькій області померло на 928,1 тис. осіб більше ніж народилось, що становило 15,6% природного скорочення країни. У 2013 р. на Донецьку область припадало 17,8% природного скорочення країни при 9,6% населення.[31][32][8]
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Донецької області за переписом 2001 р.Частка населення, що назвало рідною мовою українську у районах (з містами) Донецької області за переписом 2001 р.Частка населення, що назвало рідною мовою російську у районах (з містами) Донецької області за переписом 2001 р.
Динаміка рідної мови населення Донецької області за даними переписів, %
Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Донецької області за даними перепису населення 2001 р. [53][54]
своєї
національності
українська
російська
Українці
84,68%
89,32%
Росіяни
99,49%
56,79%
Греки
23,57%
56,96%
98,31%
Білоруси
23,26%
51,68%
96,38%
Татари
45,32%
45,10%
96,58%
Вірмени
59,05%
34,82%
93,95%
Євреї
6,10%
65,25%
98,80%
Азербайджанці
61,36%
30,35%
92,15%
Грузини
39,38%
46,81%
90,55%
Молдовани
34,03%
55,01%
95,13%
Болгари
25,72%
58,68%
97,43%
Німці
23,48%
53,12%
97,94%
Поляки
16,53%
70,80%
93,28%
Цигани
61,42%
53,51%
84,00%
Місце народження
За переписом 2001 року 85,2% населення Донецької області народилися на території України (УРСР), 14,3% населення на території інших держав СНД (зокрема 11,9% - на території РФ/РРФСР) та 0,3% на території інших держав. Серед народжених на території України, 74,4% народилися на території Донецької області, 10,8% - у інших областях України.[55]Після Голодомору росіян системно, на державному рівні масово переселяли в Україну, головним чином на терени Південно-Східної України[56]
Порівняно з переписом 1989 р. питома вага уродженців Донецької області у її населенні зросла на 11,4 в.п., з 63,0% до 74,4% , питома вага уродженців інших регіонів України скоротилася на 5 в.п. з 15,8% до 10,8%, питома вага уродженців Росії скоротилася на 8,6 в.п., з 17,5% до 8,8%[57]
Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Донецької області за переписом 2001 року:
уродженців області
кількість
частка у населенні
Донецької
3592413
74,4
Харківської
62570
1,3
Луганської
56528
1,2
Запорізької
46002
1,0
Дніпропетровської
44638
0,9
Сумської
36229
0,8
Вінницької
34837
0,7
Полтавської
33304
0,7
Хмельницької
19530
0,4
Чернігівської
19459
0,4
Черкаської
18037
0,4
Житомирської
17786
0,4
Кіровоградської
16915
0,4
Львівської
16197
0,3
Київської
16002
0,3
Одеської
12854
0,3
АР Крим
11599
0,2
Херсонської
10260
0,2
Миколаївської
8841
0,2
Рівненської
8362
0,2
Тернопільської
6167
0,1
Волинської
5893
0,1
Івано-Франківської
5294
0,1
Закарпатської
4478
0,1
м. Києва
4211
0,1
Чернівецької
3408
0,1
Севастополя (міськрада)
808
0,0
Зайнятість населення
Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[58]
сфера діяльності
кількість зайнятих
частка
Обробна промисловість
412 681
23,9%
Добувна промисловість
239 055
13,9%
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту
200 419
11,6%
Транспорт і зв'язок
136 239
7,9%
Освіта
128 457
7,5%
Охорона здоров'я та соціальна допомога
125 686
7,3%
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство
116 254
6,7%
Будівництво
72 740
4,2%
Виробництво електроенергії, газу та води
72 557
4,2%
Державне управління
70 080
4,1%
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам
↑ аб(з сучасною Луганською областю)Спад сільського населення на Україні і в основних зернових регіонах РРФСР під час піку голоду — у 1933 р., за даними ЦУНХУ СРСР
↑на 1 липня1941, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
↑на 1 травня1944, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
↑кількість хлібних квитків. ДАДО. Ф. Р — 2794. — Оп. 1. — Спр. 269. — Арк 323, 326—327
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 30 квітня 2014. Процитовано 21 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ абИтоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
↑Численность и состав населения СССР: по данным Всесоюзной переписи населения 1979 года. Центральное статистическое управление СССР, 1984
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 27 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)