Муромцов Матвій Матвійович

Муромцов Матвій Матвійович
Народився	1790 Москва, Російська імперія
Рід	Q16678706?
Батько	Matvey Muromtsev^d
Мати	Yekaterina Volkova^d
У шлюбі з	Varvara Bibikova^d
Діти	Leonid Muromtsev^d
Нагороди

Матвій Матвійович (Муромцев) Муромцов (1790[1] — 1879) — російський державний діяч, дійсний статський радник (1834); цивільний губернатор Таврійської губернії (1837—1843) з дворянського роду Муромцевих.

Біографія

Народився в сім'ї генерал-поручика Матвія Муромцева (1737—1799) та Катерини Волкової (1766—1813), дочки А. Волкова. Дитячі роки провів у батьківському маєтку Балівнево Данківського повіту та здобув домашню освіту.

У службі в офіцерському чині з 1809 року переведений в Ізмайлівський лейб-гвардії полк. Учасник військової кампанії 1807 року та Вітчизняної війни 1812 року, під час Вітчизняної війни був ад'ютантом генералів С. Голіцина та О. Єрмолова («ад'ютант-стріла»), при Смоленській битві отримав важке поранення в голову. У 1816 полковник. Відмовившись бути чиновником посольства О. Єрмолова в Персію, залишився в армії і в 1817 вийшов у відставку[2][3].

З 10 квітня 1820 року колезький радник Володимирський віце-губернатор. З 1821 року статський радник, Тамбовський віце-губернатор. З 1822 по 1823 член Союзу Благоденства, до слідства не залучався[4]. У 1827 року Рязанський губернський предводитель дворянства. З 1830 року Саратовський віце-губернатор. У 1834 році був переведений у дійсні статські радники. З 1837 року Таврійський цивільний губернатор. 1843 року вийшов у відставку. Останні роки життя провів за кордоном, де й помер від запалення легенів[5]. Похований на православному цвинтарі у Вісбадені.

Залишив мемуари, надруковані в Російському архіві в 1890 році і що охоплюють тривалий час — понад двадцять років.

Сім'я

Дружина (з 1816) — Варвара Бібікова (1792-19.06.1864), дочка генерал-майора Гавриїла Бібікова (1747—1803) від другого його шлюбу з відомою московською красунею Катериною Чебишовою (1767—1833); сестра Д. Бібікова. Померла від «паралічу в легенях», похована поряд із чоловіком у Вісбадені.

Їхні діти: Катерина (08.04.1817[6] -1834), Петро (1818—1831), Павло (1819), Гаврило (пом. 11.04.1820[7]); Єлизавета (23.06.1822[8] — ?), Єлизавета (23.12.1823[9] — ?; у шлюбі Новосильцова), Леонід (1825—1899; таємний радник і гофмейстер ЙІВ), Варвара (1828; у шлюбі Миронова), Олександра (1833—1897; одружена з двоюрідним братом Матвієм Павловичем Бібіковим).

Примітки

1. Сам Муромцем писал в воспоминаниях: «Я родился в Москве, от второго брака, кажется в 1791 году. Лета мои известны только по преданию, потому что верной записи не было».
2. В полях забытые усадьбы
3. Матвей Матвеевич Муромцев
4. П. Ильин. Новое о декабристах: Прощенные, оправданные и необнаруженные следствием участники тайных обществ и военных выступлений 1825—1826 годов. — СПб.: Нестор-История, 2004.
5. ЦГИА СПб. ф.19. оп.123. д.31. С. 33.
6. ГБУ ЦГА Москвы. Ф. 2125. — Оп. 1. — Д. 342. — Л. 120. Метрические книги церкви Бориса и Глеба у Арбатских ворот. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 31 липня 2022.
7. ГБУ ЦГА Москвы. Ф. 2125. — Оп. 1. — Д. 364. — Л. 61. Метрические книги церкви Воскресения Словущего на Остоженке. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 31 липня 2022.
8. Там же. Л. 106. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 31 липня 2022.
9. ГБУ ЦГА Москвы. Ф. 2125. — Оп. 1. — Д. 1137. — Л. 5. Метрические книги церкви Ржевской иконы Божией Матери у Пречистенских ворот.^[недоступне посилання]

Література

• Муромцов Матвей Матвеевич // Высшие чины Российской Империи (22.10.1721—2.03.1917) / сост. Е. Л. Потёмкин. — М. : Б. и, 2017. — Т. 2. — С. 423.
• Муромцов Матвей Матвеевич // Высшее чиновничество Российской империи / сост. С. В. Волков. — М. : Русский фонд содействия образованию и науке, 2016 г. — С. 59.
• Кравчук А.С. К биографии таврического гражданского губернатора Матвея Матвеевича Муромцова // Ученые записки Крымского федерального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Исторические науки». — 2015. — Т. 1 (67), № 4 (31 грудня). — С. 21–33.