Новицький Василь Васильович

Новицький Василь Васильович
Народився1863
Скосарівка, Україна
Помер8 квітня 1911(1911-04-08)
Сімферополь, Російська імперія
Діяльністьполітик
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Новицький.

Василь Новицький (1863 — 8 квітня 1911) — російський політичний і державний діяч, Таврійський губернатор, дійсний статський радник.

Біографія

Василь Васильович Новицький народився 1863 року в селі Скосарівці Ананьївського повіту Херсонської губернії[1].

У 1882 році вступив до Санкт-Петербурзького університету на фізико-математичний факультет. На першому курсі ухвалив рішення пов'язати свою подальшу долю з юриспруденцією та написав заяву про переведення на юридичний факультет[2].

У 1886 році після закінчення юридичного факультету розпочав службу у відомстві Міністерства юстиції при прокурорі Одеської судової палати, потім служив помічником секретаря Одеського окружного суду. У 1888 році Ананьївськими повітовими земськими зборами Херсонської губернії обраний у мирові судді.

У 1895 році перевівся до прокуратури і проходив службу на різних прокурорських посадах. В 1902 призначений на посаду прокурора Сімферопольського окружного суду, в якому служив до 11 листопада 1905 року. Потім наказом було переведено до Одеси для керівництва прокуратурою Одеського окружного суду, проте туди так і не виїхав, бо незабаром (23.12.1905) Микола II дав згоду на призначення Новицького виправляти обов'язки Таврійського губернатора, а 13 січня 1906 року він був затверджений у цьому. статусі[2].

За словами В. Оболенського, не мав чітко визначених політичних поглядів, проте після подій революції 1905 приєднався до Союзу російського народу[3].

Помер 8 квітня 1911 року у Сімферополі . Похований у селищі Шабалинів Чернігівської губернії[4].

Сім'я

1891 року одружився з Варварою Миколаївною (уродженою Полторацькою) (1871—після 1911). Їх діти:

  • Варвара (нар. 3 лютого 1892 р.)
  • Юлія (нар. 13 квітня 1893 р.)

Нагороди

Російські:

Іноземні:

Примітки

  1. ↑ [Центральный Государственный исторический архив Санкт-Петербурга (ЦГИА СПб.), ф. 14, оп. 3, д. 22634, л. 2]
  2. ↑ а б Задерейчук И. П. ВАСИЛИЙ ВАСИЛЬЕВИЧ НОВИЦКИЙ – НА СЛУЖБЕ РОССИИ (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 29 серпня 2020.
  3. ↑ Оболенский В. А. Моя жизнь. Мои современники. Париж: YMCA-PRESS. 1988. 754 c. С. 330.
  4. ↑ [Русский провинциальный некрополь: Картотека Н. П. Чулкова из собр. Гос. Лит. музея. — М.:Эллис Лак: Товарищество «Река времен», 1996. — 415 с]