Моделі скульптур Мікеланджело

Пітер Брейгель старший. «Алегорія бачення» (1617) (фрагмент)

Щоби митцеві форму з каменя здобуть,
Побачене у ньому, перш за все, у глині
Він повинен відтворити, просто, без гордині,
Іскру життя, дар Божий, щоб спіймать

Оригінальний текст (італ.)

Da che concetto ha l'arte intera e diva
Le membra e gli atti d'alcun, poi di quello
D'umil materea un simplice modello
E 'l primo parto che da quel deriva

Мікеланджело, сонет XIV[а][1]

Аґостіно Вінеціано. «Скульптурна майстерня Баччо Бандінеллі» (гравюра, 1531)

Попередня робота Мікеланджело над статуєю починалася із замальовок пером загальної композиції майбутньої скульптури, а також окремих її аспектів. Після цього майстер ліпив із воску чи глини невеликі ескізи — боццетто (італ. bozzetto)[б].

Вважається, що більше ніж п'ятиметрова статуя «Давида» була висічена із мармуру за вощаною моделлю[2], розмір якої не перевищував 30 см[в][3].

Бенвенуто Челліні стверджував, що, іноді Мікеланджело робив попередні моделі такого ж розміру як майбутня статуя[4], і що він бачив великі моделі ризниці церкви Святого Лоренцо[5]. У листах та записах Мікеланджело стверджував, що між 1524 та березнем 1526 року він завершив чотири великі моделі для капели Медичі — «Джуліано» та «Лоренцо II Медичі», чотири пори доби та двох річкових богів. З великих моделей зберігся тільки «Річковий бог» (Каза Буонарроті).

На картині Пітера Брейгеля старшого «Алегорія бачення» зображено чотири моделі Мікеланджело — «Ніч», «Раб, що рве пута», «Вмираючий раб» та «Ранок»[6], які розміщені на полиці над шафою із бюстами.

Питання достовірності

Гравюра Аґостіно Вінеціано, сучасника Мікеланджело, зображає учнів тогочасної скульптурної майстерні, які вивчають невеликі глиняні моделі статуй. Моделі статуй відомих скульпторів надзвичайно цінувалися. Відомо, що Мікеланджело подарував деякі зі своїх боццетто[7], хоча більшість знищив перед смертю[3].

Лазарєв вважав, що тільки 10 — 12 моделей можуть вважатися дійсно автентичними[1]. На думку інших дослідників (серед них — Шарль де Тольнай) тільки моделі у колекції Каза Буонарроті є справжніми[8].

Колекції моделей за музеями

Каза Буонарроті

Бюст Мікеланджело над входом до музею Каза Буонарроті
(копія бюсту Даніеле да Вольтерра у Академії витончених мистецтв)

В основному, колеція музею була зібрана його засновником, Мікеланджело Буонарроті (молодшим), який намагався знайти якнайбільше речей, що стосувалися його дядька. Таким чином, цілком можливо, що усі 19 невеликих воскових та глиняних моделей у музеї — робота Мікеланджело[9]. У 1911 році їх досліджував Ерік Маклеґен (англ. Eric Maclagan), який зазначив, що на той час жодного списку цих моделей, окрім записів Генрі Тода (нім. Henry Thode) не було опубліковано.

№ п/п Назва Зображення Створено Матеріал Розміри
(В х Ш х Г)		 Примітки
1 «Оголений чоловік»
(італ. Nudo virile I)		 бл. 1501 —1503 (1504?[10]) віск 49 см
(19,5 дюймів)[11]		 авторство Мікеланджело спірне[9]

можливо, копія за Мікеланджело
2 «Чоловічий торс»
(італ. Torso virile I)		 бл. 1513 (1534 —1536[12]) теракота 23 см
(9,5 дюймів)[13]
3 «Чоловічий торс ІІ»
(італ. Torso virile II)		 бл. 1513 (1530?[13]) глина 22,5 см
(8,5 дюймів)[13]		 модель для скульптури «Раб, що пробуджується»[13]
4 «Оголена жінка»
(італ. Nudo femminile)		 бл. 1513 —1532 (1525 —1530?[14]) глина[14] 35 см
(13,5 дюймів)[11]		 збереглася погано[11]
5 Боццетто для
«Річкового бога»
(італ. Bozzetto per un
Dio fluviale)		 бл. 1524 (1540?[15]) віск ? см х 22 см
(9 дюймів)[11]		 чи «Раба»[15]
6 «Річковий бог»
(італ. Dio fluviale)		 бл. 1524 дерево, глина, клоччя ? см х 180 см
(? х 70 дюймів)[13]		 можливо, що статуя призначалася для капели Медичі
вважалася роботою Бартоломео Амманаті[16]
7 «Двоє бійців»
(італ. Due lottatori)		 бл. 1525 (1528?[12]) глина 41 см
(16,5 дюймів)[11]		 також називається «Геркулес та Как» або «Перемога»[12]
єдина багатофігурна модель, що збереглася[17]
8 «Оголений чоловік ІІ»
(італ. Nudo virile I)		 бл. 1540 (1504?[11]) віск 54 см
(21,5 дюймів)[11]		 можливо, що копія за Мікеланджело (XVI ст.)
9 Боццетто для
«Розп'яття»
(італ. Bozzetto per un
crocifisso)		 бл. 1562 глина 20,5 см Авторство Мікеланджело спірне, хоча й визнане де Тольнай у 1965 році як «пізня робота Великого Майстра»[18]
10 «Святий Джером»
(італ. San Girolamo)		 віск Модель приписується Мікеланджело[9]

Музей Вікторії та Альберта

Музей Вікторії та Альберта
№ п/п Назва Зображення Створено Матеріал Розміри
(В х Ш х Г)		 Примітки
1 Модель для статуї
«Молодий раб»

(італ. Bozzetto per
lo Schiavo giovane)		 бл. 1516 —1519 віск 17,6 х 5 х 6,5 см[19] з колекції Ґерардіні (італ. Gherardini)
2 Модель для статуї
«Ніч»
(італ. Notte)		 бл. 1524 теракота 21,7 х 26,7 см Значні пошкодження спини моделі, відсутня права рука нижче ліктя та права стопа[20]
3 Модель для статуї
«Ранок»
(італ. Aurora)		 бл. 1524 теракота 17,8 см х 21,8 см Значні пошкодження спини моделі, дещо відмінна поза[20]
4 Права рука Христа
(італ. Pietà)		 бл. 1498 теракота ? х 26,7 см До Христа із скульптурної групи «Ватиканська П'єта»
рука більш зігнута у зап'ясті[20]
5 Права кисть Мойсея
(італ. Mosè)		 бл. 1513 теракота ? х 19,2 см За Генрі Тодом — копія зі статуї, хоча інші дослідники вважають її за роботу Мікеланджело[21]

Британський музей

Британський музей

Ці дві моделі було придбано у Каза Буонарроті[22].

№ п/п Назва Зображення Створено Матеріал Розміри
(В х Ш х Г)		 Примітки
1 Восковий ескіз для
«Річкового бога»
(італ. Bozzetto per un
Dio fluviale)		 бл. 1525[5] віск ? см х 12 см
(? х 5 дюймів)[13]		 Попередній ескіз для «Річкового бога»[16]
2 «Чоловічий торс»
(італ. Torso virile)		 бл. 1530[13] теракота 29 см
(11,5 дюймів)[13]		 пізніше було помальовано у зелений колір і відновлено воском[13]

Х'юстонський музей образотворчих мистецтв

Х'юстонський музей образотворчих мистецтв

Ця модель походить із колекції Персі Штрауса (англ. Percy Strauss), яку він та його дружина передали музеєві. Саму роботу було придбано 1938 року на аукціоні «Крістіз», коли було проведено розпродаж колекції фон Прауна[23].

№ п/п Назва Зображення Створено Матеріал Розміри
(В х Ш х Г)		 Примітки
1 Модель для статуї
«День»
(італ. Giorno)[20]		 бл. 1524 теракота 17,8 см х 31,8 см Повністю закінчене обличчя фігури, тоді як обличчя «Дня» у капелі Медичі — незавершене

Музей Ванкувера

Музей Ванкувера

До колекції музею входять 17 моделей, придбані 1938 року на аукціоні «Крістіз». Первинно ці моделі входили у колекцію фон Прауна[20].

№ п/п Назва Зображення Створено Матеріал Розміри
(В х Ш х Г)		 Примітки
1 Частина спини та ліве стегно відхиленої фігури
(англ. The Back Side and Left Thigh of a Reclining Rigure)		 бл. 1524 теракота 27,3 см
діагональ — 30,7 см[24]
2 Права кисть «Ранку»
(англ. The Right Hand of Dawn)		 бл. 1524 теракота 10,8 см[25]
3 Права чоловіча рука (Права рука «Вечора»)
(англ. A Right Male Arm (The right arm of the «Evening»))		 бл. 1502 теракота 20,4 см[26]
4 Ліва рука, плече та частина спини
(англ. A Left Arm, Shoulder and Part of the Back)		 бл. 1524 теракота 27,3 см
діагональ — 30,7 см[27]		 можливо, що теж для «Вечора»
5 Ліва кисть «Ночі»
(англ. The Left Hand of the Night)		 бл. 1524 теракота 7,8 см[28]
6 Права зігнута нога «Джуліано Медичі»
(англ. The Right Bent Leg of Giuliano de'Medici)		 бл. 1524 теракота 17,3 см[29]
7 Права зігнута нога «Джуліано Медичі»
(англ. The Right Bent Leg of Giuliano de'Medici)		 бл. 1514 теракота 13,5 см[30] попередній ескіз
8 Права кисть «Лоренцо II Медичі»
(англ. The Right Hand of Lorenzo de'Medici)		 бл. 1524 теракота 12,2 см[31]
9 Рівна права нога
(англ. A Straight Standing Leg)		 бл. 1519 теракота 20,8 см[32]
10 Торс юнака
(англ. A Torso of a Youth)		 бл. 1489 теракота 11,5 см[33]
11 Струнка права нога
(англ. A Slender Right Leg)		 бл. 1492 теракота 17,3 см[34] Права нога Христа із Розп'яття церкви Санто Спірито
12 Струнка ліва нога
(англ. A Slender Left Leg)		 бл. 1498 теракота 16,8 см[35] Ліва нога Христа із «Ватиканської П'єти»
13 Пряма ліва нога
(англ. An Erect Standing Left Leg)		 бл. 1513 теракота 18,6 см[36] Перший ескіз для лівої ноги «Христа із хрестом»
14 Ліва стопа та частина ноги
(англ. A Left Foot with Part of the Leg)		 бл. 1513 теракота 7,8 см[36] Тод вважав, що ця стопа є частиною попередньої моделі
15 Стиснута права кисть
(англ. A Clasping Right Hand)		 теракота 10,7 см[37] Є частиною втраченої моделі із колекції фон Прауна
16 Праве стегно, коліно та частина тіла чоловіка
(англ. A Right Thigh, Knee and Part of a Male Body)		 теракота 23,5 см[38]
17 Чоловічий торс
(англ. A Torso of a Male)		 бл. 1492 теракота 20,4 см[39]

Завваги

а. ^ Сонет датовано 1550 роком. Також він називається «До Вітторії Колонна» чи «Модель та статуя»
б. ^ Ліплення боццетто (як етюду чи ескізу) чи моделло може використовуватися як підготовчий етап у створенні скульптури із твердого матеріалу[40]
в. ^ 12 дюймів. Вважається, що ця модель — «Оголений чоловік», що зберігається у Каза Буонарроті

Посилання

  1. ↑ а б Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников, с. 12
  2. ↑ Вазарі, с. 311
  3. ↑ а б History of the Models. Архів оригіналу за 7 жовтня 2012. Процитовано 16 лютого 2012.
  4. ↑ Бенвенуто Челліні, Трактат про скульптуру, 1568
  5. ↑ а б LeBrooy, p. 103
  6. ↑ LeBrooy, p. 107
  7. ↑ Models Michelangelo gave away. Архів оригіналу за 7 жовтня 2012. Процитовано 2 березня 2012.
  8. ↑ Paul LeBrooy (1972). Michelangelo Models. Vancouver, Canda: Creelman & Drummond. с. 124—127. Архів оригіналу за 7 жовтня 2012. Процитовано 16 лютого 2012.
  9. ↑ а б в LeBrooy, p. 147
  10. ↑ LeBrooy, p. 117
  11. ↑ а б в г д е ж LeBrooy, p. 143
  12. ↑ а б в LeBrooy, p. 22
  13. ↑ а б в г д е ж и к LeBrooy, p. 144
  14. ↑ а б LeBrooy, p. 19
  15. ↑ а б LeBrooy, p. 13
  16. ↑ а б LeBrooy, p. 102
  17. ↑ Gregory Gilbert. The Michelangelo Bozzetti: "Due Lottatori". Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 16 лютого 2012.
  18. ↑ LeBrooy, p. 146
  19. ↑ Model: A Slave. Victoria and Albert Museum. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 18 лютого 2012.
  20. ↑ а б в г д LeBrooy, p. 35
  21. ↑ LeBrooy, p. 90
  22. ↑ LeBrooy, p. 131
  23. ↑ LeBrooy, p. 126
  24. ↑ LeBrooy, p. 76
  25. ↑ LeBrooy, p. 42
  26. ↑ LeBrooy, p. 45
  27. ↑ LeBrooy, p. 50
  28. ↑ LeBrooy, p. 68
  29. ↑ LeBrooy, p. 69
  30. ↑ LeBrooy, p. 70
  31. ↑ LeBrooy, p. 72
  32. ↑ LeBrooy, p. 94
  33. ↑ LeBrooy, p. 97
  34. ↑ LeBrooy, p. 100
  35. ↑ LeBrooy, p. 104
  36. ↑ а б LeBrooy, p. 105
  37. ↑ LeBrooy, p. 111
  38. ↑ LeBrooy, p. 113
  39. ↑ LeBrooy, p. 115
  40. ↑ Власов В. Г. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства: Т. V: Л — М. — СПб.: Азбука-классика, 2006 . — 768 с.

Для подальшого читання

  • Гильдебранд А. Проблема формы в изобразительном искусстве = Das Problem der Form in der bildenden Kunst. — М, 1914. — С. 68-77. (рос.)
  • Павлинов П. О. О творческом методе Микеланджело скульптора // Искусство, 1964. — № 2. — с. 57 —65 (рос.)
  • Ротенберг Е. Микеланджело. Вопросы творческого метода // Микеланджело и его время. Сборник статей. — М., 1978. — с. 17 —31 (рос.)
  • Goldscheider L. Michelangelo's Bozzetti for Statues in the Medici Chapel. — London, 1957. (англ.)
  • Kauffmann H. Bewegungsformen an Michelangelo Statuen. — Berlin, 1951. — С. 141-151. (нім.)
  • MacLagan, Eric. (січень 1924). The Wax Models by Michael Angelo in the Victoria and Albert Museum. The Burlington Magazine for Connoisseurs. The Burlington Magazine Publications Ltd. 44 (250): 4-5+7-9+11-12+14-16. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2012. (англ.)
  • Tolnay C. de. Michelangelo e il blocco. — Roma, 1967. — С. 99-102. (італ.)

Джерела

догори