Бартоломео Амманаті

Бартоломео Амманаті
Народження18 червня 1511[1]
Сеттіньяно, Флоренція, Флорентійська республіка
Смерть13 квітня 1592(1592-04-13)[1][2] (80 років)
 Флоренція, Італія[3]
ПохованняSan Giovannino degli Scolopid
КраїнаІталія[4]
Діяльністьскульптор, архітектор
Напрямокманьєризм
Роки творчості1526[5] — 1592[5]
ВчительБаччо Бандінеллі і Якопо Сансовіно
Відомі учніGiovanni Battista Fiammerid
ЧленАкадемія витончених мистецтвd
У шлюбі зLaura Battiferrid[6]
Роботи в колекціїХудожній інститут Чикаго, Національний музей Швеції, Музей Ґетті і Палаццо Пітті
CMNS: Бартоломео Амманаті у Вікісховищі

Бартоломео Амманаті (італ. Bartolomeo Ammanati; 18 липня 1511—13 квітня 1592) — італійський скульптор і архітектор доби маньєризму. Автор планування садів Боболі біля палацу Пітті (ландшафтний архітектор).

Біографія

Народився в містечку Сеттіньяно поблизу Флоренції.

Навчався у скульптора Баччо Бандінеллі і скульптора, що став пізніше архітектором, Якопо Сансовіно. Не дивно, що і Амманаті працював в обох цих галузях. Хоча більше відомі його архітектурні споруди — оригінальні і ті, які він виконував за проєктами інших архітекторів. В творчому доробку митця — праця на побудові Бібліотеки Марчіана у Венеції, на будівництві палаців в містах Лукка та Флоренція. За проєктом Мікеланджело Бартоломео амманаті вибудовав найбільш чудернацькі і незвичні сходи в приміщенні Бібліотеки Лауренціана у Флоренції.

Був злученний папою римським до побудови Вілли Джулія в Римі, де реалізував проєкт архітектора Віньоли разом із Джорджо Вазарі. Серед значущих споруд Бартоломео Амманаті — монументальні паркові корпуси палаццо Пітті. Виступив як ландшафтний архітектор при розплануванні садів Боболі.

Працював у Флоренції, Римі, Внеції, Падуї, де виступав як майстер меморіальної пластики, створивши низку надгробків з портретними і алегоричними скульптурами. По смерті скульптора Баччо Бандінеллі виграв конкурс на продовження побудови фонтану Нептуна у Флоренції на площі Синьорії. Надав обличчю Нептуна портретні риси володаря Флоренції з роду Медічі. Працював над декоративними фігурами для фонтана десять років. його помічником і учнем цього періоду був скульптор Джованні да Болонья. Роботу над фонтаном завершив флорентійський скульптор П'єтро Такка.

Узяв шлюб з Лаурою Баттіферрі, відомою як тогочасна поетеса.

Занадто релігійний, впав у фанатизм і засудив свої ранішні скульптурні твори з оголеністю як гріховні. За заповітом передав все власне майно ордену єзуїтів.

Помер у Флоренції. Похований разом із дружиною в церкві Сан Джованіно дельї Сколопі у Флоренції.

Галерея споруд

  • Садові корпуси палаццо Пітті
    Садові корпуси палаццо Пітті
  • Корпуси бібліотеки Сан-Марко в Венеції.
    Корпуси бібліотеки Сан-Марко в Венеції.
  • Колегіум єзуїтів, Рим
    Колегіум єзуїтів, Рим
  • Понте Санта Триніта, Флоренція
    Понте Санта Триніта, Флоренція

Участь у побудові

Палаццо Будіні Гаттаі, головний фасад.

Скульптури

Бартоломео Амманаті. Алегорична композиція з Юноною, Музей Барджелло, Флоренція

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Bartolomeo Ammannati
  3. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
  4. ↑ Kunstindeks Danmark
  5. ↑ а б RKDartists
  6. ↑ італійська Вікіпедія — 2001.

Джерела

  • Giovanni Baglione, Premier jour — Grégoire XIII p. 26 // Le Vite de’ Pittori, Scultori, Architetti, ed Intagliatori dal Pontificato di Gregorio XII del 1572. Fino a’ tempi de Papa Urbano VIII. Nel 1642. (італ.)