Сади Боболі

Сади Боболі
Краєвид на амфітеатр садів Боболі від палаццо Пітті
43°45′55″ пн. ш. 11°15′00″ сх. д. / 43.765275° пн. ш. 11.249968° сх. д. / 43.765275; 11.249968
Типміський парк
Статусчастина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] і національна спадщина Італіїd[1]
Відкрито1766 рік
Площа4.5 га
Відвідувачів на рік512 633 осіб (2021)[2]
Країна Італія[3][4][1]
РозташуванняФлоренція, район Палаццо Пітті ,
АдресаAccesso da Palazzo Pitti, dal Forte Belvedere, da via Romana o dal piazzale di Porta Romana, Piazza Pitti 1[4], piazza Pitti, 1 - Firenze[1] і Piazza Pitti 1, 50125 Firenze[5]
uffizi.it
Сади Боболі. Карта розташування: Італія
Сади Боболі
Сади Боболі
Сади Боболі (Італія)
Мапа
CMNS: Сади Боболі у Вікісховищі

Сади Бóболі (італ. Giardino di Boboli) — парк у Флоренції доби Ренесансу. Не зовсім точна назва парку за палацом Пітті зі скульптурами, фонтанами, павільйонами Грот, але без фруктових дерев.

Історія садів Боболі

Худ. Джусто Утенс. Первісне розташування палацу Пітті до збільшення і сад доби Відродження

Сади розпланували на пагорбі Боболі, звідки і їх назва. Ділянка на схилах пагорба не була симетричною, тому сучасні сади Боболі мають дві головні осі —

  • коротку (стародавню) вісь, що проходить через центр палаццо Пітті і так званий амфітеатр;
  • довгу вісь, що йде під невеличким кутом до короткої осі і довгим боком до палацу.

Розпланування парку розпочалося в добу італійського Відродження, діяльно продовжилося в добу маньєризму і завершилось в добу бароко. Впливи і риси всіх трьох стилів мають свої залишки як в плануванні, так і в стилістиці парку і його споруд. Парк зазнав занепаду, реконструкції і був відновлений за старими планами. Сучасна площа Боболі становить 4,5 гектарів (небагато в порівнянні з Во-ле-Віконт, де 100 га парку, «Олександрія» неподалік міста Біла Церква (Україна) — 201 га, Кусково — 230 га тощо).

Доба Відродження

Сади в добу відродження в Італії не були великими. Не був великим і первісний сад Боболі. На ранішньому етапі виникла коротка вісь парку з неповною симетрією ділянок. Вже тоді парк прикрасили невеличкою збіркою скульптур доби стародавнього Риму і Відродження.

Доба маньєризму

План парку Боболі. Ліворуч понизу — палаццо Пітті.

Планування парку і його збільшення відбулося в добу маньєризму за правління герцога Козімо І та його дружини Елеонори Толедської. Саме їй належала ініціатива придбання палацу Пітті у власність роду Медичі, його розширення і нове облаштування парку. План парку набув трикутної форми і повернутий бічною стороною до палацу.

До робіт в парку залучили:

Джорджо Вазарі запроектував і побудував декілька гротів, а Бернардо Буонталенті вибудував Грот, що отримав назву на його честь і зберігся донині, та виконав декілька скульптур. Вже в добу маньєризму честь художньої ініціативи перейшла від Флоренції до папського Риму. Саме в Римі згуртувалися найкращі мистецькі кадри фахівців, виникла потужна творча традиція і ефектні пошуки в побудові нових типів заміської вілли, ансамблю вілли і парку, формування стилю бароко, пам'яток якого у Флоренції дуже мало. Флоренція починає жити на узбіччі мистецьких пошуків і жити своїм багатим минулим.

Декоративна скульптура в саду Боболі

«Фонтан Океан», сади Боболі.
  • сади Боболі
    сади Боболі
  • Обеліск зі Стародавнього Єгипта, сади Боболі
    Обеліск зі Стародавнього Єгипта, сади Боболі
  • Фонтан Вакха-п'янички, сади Боболі
    Фонтан Вакха-п'янички, сади Боболі
  • сади Боболі
    сади Боболі
  • Юпітер, погруддя, сади Боболі
    Юпітер, погруддя, сади Боболі
  • Муза (?), сади Боболі
    Муза (?), сади Боболі

Грот Буонталенті

Грот Буонталенті, головний фасад

Ця споруда розташована у внутрішньому дворику, що відокремлює палац від парку Боболі. На ранішньому етапі садівництва павільйон Грот зберіг зв'язок з диким прообразом споруди — печерою. Якщо фасад Гроту ще нагадує домівку (ніші зі скульптурами, невелика лоджія, колони), то завершення фасаду відсилає до сталактитів, до печерного нагромадження каменю. Ще більше дику печеру нагадує інтер'єр Гроту з уламками скелі і незавершеними скульптурами велетнів, наче диких духів печер і природи. Частка ж приміщень оздоблена, навпаки, як невеличкі палацові зали. За цим принципом зроблені і оздоби інших збережених павільйонів (Грот Адама і Єви, Грот Мадам).

  • Дикий вестибюль Гроту Буонталенті
    Дикий вестибюль Гроту Буонталенті
  • Декор другої зали
    Декор другої зали
  • Декор першої зали Гроту
    Декор першої зали Гроту
  • Отвір в склепінні Гроту Буонталенті і стінописи
    Отвір в склепінні Гроту Буонталенті і стінописи

Доба бароко

Ділянка в стилі бароко парку Боболі

Вторинність пошуків і оздоб парку Боболі в добу бароко виявилася в типовому вистриганні рослин, в типовому розміщенні скульптур, перенесенні в парк обеліску стародавнього Єгипту з колишнього храму Луксор (колись стояв в садку вілли Медичі в Римі, був перевезений в парк Боболі). Парк Боболі так і не отримав значущості і художньої довершеності, яка притаманна Італійському парку (Підгірці) 17 століття (Україна) чи вишуканості ансамблю замку і парку Во ле Віконт (Франція) того ж 17 століття.

Аби підсилити недостатню барокову складову садів Боболі, в 20 столітті в палаці розмістили Музей порцеляни.

  • Німецька порцеляна
    Німецька порцеляна
  • Ваза в стилі шинуазрі, Німеччина
    Ваза в стилі шинуазрі, Німеччина
  • Порцеляна 1800-1810 рр.
    Порцеляна 1800-1810 рр.
  • Віденська порцеляна в стилі шинуазрі
    Віденська порцеляна в стилі шинуазрі
  • Віденська порцеляна в стилі шинуазрі, 1799 р.
    Віденська порцеляна в стилі шинуазрі, 1799 р.
  • Порцеляна з пейзажами, Відень.
    Порцеляна з пейзажами, Відень.
  • Порцеляна Франції, Севр, 1809-1810 рр.
    Порцеляна Франції, Севр, 1809-1810 рр.

Нові атракції парку

Аби підсилити значущість садів Боболі, створена реконструкція Дому Веттіїв, відкритого після археологічних розкопок в Помпеях(поблизу Неаполя). В так званому Серединному палацику облаштовано музей костюмів (музей моди).

  • Дом Веттіїв з Помпей, №1
    Дом Веттіїв з Помпей, №1
  • Дом Веттіїв з Помпей, №2
    Дом Веттіїв з Помпей, №2
  • Дом Веттіїв з Помпей, №3
    Дом Веттіїв з Помпей, №3
  • Дом Веттіїв з Помпей, №4
    Дом Веттіїв з Помпей, №4

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в dati.beniculturali.it — 2014.
  2. ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2023.
  3. ↑ archINFORM — 1994.
  4. ↑ а б Sistema Cultura — 2017.
  5. ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2024.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сади Боболі
  • Attlee, Helena (2006). Italian Gardens - A Cultural History. London: Frances Lincoln. ISBN 978-0-7112-3392-8.
  • Gurrieri, F.; J. Chatfield (1972). Boboli Gardens (Florence).
  • Boboli Garden