Іван Хреститель (Мікеланджело)

Іван Хреститель
італ. San Giovannino
Творець:Мікеланджело Буонарроті
Час створення:бл. 1495 —1496 рр.
Розміри:? см
Матеріал:мармур
Баччо БандінелліМолодий Іван Хреститель (за Мікеланджело)

«Іва́н Хрести́тель» (італ. San Giovannino; також — «Молоди́й Іва́н Хрести́тель», «Святий Іоа́нн»[1]) — втрачена мармурова статуя Івана Хрестителя, створена італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті близько 1495 —1496 рр.

Історія

Вазарі згадує, що Мікеланджело зробив статуї Молодого Івана Хрестителя та Амура, що спить на замовлення Лоренцо ді П'єрфранческо де Медичі[а], двоюрідного брата Лоренцо Пишного[2]. Замовлення відповідало небажанню Лоренцо суперечити Савонаролі та його оточенню[3].

Статуя вважається втраченою після вигнання родини Медичі із Флоренції. Дослідникам не раз висловлювалися припущення, про ототожнення її з іншими роботами, одна із яких — Молодий Іван Хреститель (Барджелло, Флоренція). З 17 століття ця статуя приписується Донателло[4], хоча Леопольдо Чіконьяра (італ. Leopoldo Cicognara) припускав, що робота могла бути створена пізніше. Ганс Кауфман (нім. Hans Kauffmann) вважав автором цієї статуї когось із оточення Франческо да Санґалло.

Опис

Достовірного і точного опису фігури немає. Поза Хрестителя могла нагадувати юного Хрестителя із картини Мікеланджело Манчестерська Мадонна (бл. 1497). Схоже рішення було використане і у статуї Мадонна Брюгге[5].

Образ у мистецтві

У біографічному романі К. Шульца «Камінь і біль» про статую написано так:

(…) не язичницька, (…) щось істинно святе. (…) у вигляді голого привабливого юнака, повного еллінської молодости й блиску, з вакхічно-побожним виразом обличчя. (…) чудового, голого юнака, вродливого як Паріс, (…) такого святого Іоаннчика![6]

Також статуя згадується у романі Ірвінґа Стоуна «Муки і радості» (1961)[7].

Примітки

а. ^ Також — Лоренцо Пополано (італ. Lorenzo il Popolano)
  1. Вазарі, 1970, с. 306.
  2. Микеланджело. Поэзия. Письма, 1983, с. 137.
  3. Scigliano, 2005, с. 53.
  4. Young Saint John the Baptist attributed to Donatello and Desiderio da Settignano. Arte & Immagini srl/CORBIS. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 7 квітня 2012.
  5. Michelangelo, Saint John the Baptist (1496). www.palazzo-medici.it. Архів оригіналу за 6 жовтня 2012. Процитовано 7 квітня 2012.
  6. Шульц, 2006, с. 430 —431.
  7. Irving Stone. The Agony and the Ecstasy (англ.) . www.scribd.com. с. 293. Архів оригіналу за 7 серпня 2012. Процитовано 7 квітня 2012. (…)young St. John setting out for the desert to preach in the wilderness, «a garment of camel's hair and a leather girdle about his loins, and locusts and wild honey were his food.» [Архівовано 2013-05-01 у Wayback Machine.]

Для подальшого читання

  • Maffei, Fernanda de'. Michelangelo's Lost St. John. The Story of a Discovery. — New York : Reynal & Co, 1964. — 40 с.

Джерела