Амур, що стоїть
«Амур, що стої́ть» (італ. Cupido-Apollo; також — «Аполло́н», «Купідо́н») — втрачена мармурова статуя амура, створена Мікеланджело Буонарроті близько 1496 —1497 рр. Існують припущення, що «Мангеттенський амур» (чи «Юний лучник») є цією статуєю[1]. Історія створенняПро замовлення банкіром Якопо Ґаллі статуї «Купідона в натуральну величину» згадує Вазарі[2]. У листі до батька[а] Мікеланджело писав, що «(…) взявся зробити фігуру для П'єро Медичі і купив мармур, але так нічого й не розпочав, бо він не виконав своєї обіцянки. Тому (…) роблю іншу фігуру для свого задоволення»[3]. Не збереглося достовірних відомостей про цю роботу, однак, вважається, що це може бути «Купідон», який зберігається у Лондонському музеї Вікторії та Альберта[4]. Образ у мистецтвіСтатуя побіжно згадується у романі Ірвінґа Стоуна «Муки і радості» (1961)[5]. Примітки
Посилання
Джерела
|