Матео Ковачич
Матео Ковачич (хорв. Mateo Kovačić, нар. 6 травня 1994, Лінц) — хорватський футболіст, півзахисник клубу «Манчестер Сіті» та національної збірної Хорватії. Клубна кар'єра«Динамо» Загреб![]() Матео народився в родині боснійських хорватів.[6][7] Його батьки переїхали в Австрію 1991 року, де і з'явився на світ Ковачич. Свою кар'єру він почав у місцевому «ЛАСКу»[8][9]. У віці 13-и років талановитого півзахисника помітили скаути «Аякса», «Штутгарта», «Баварії» і «Ювентуса», але його родина вирішила переїхати в Загреб, де Матео поступив у футбольну академію місцевого «Динамо»[9]. Виступаючи за молодіжну команду клубу, 2009 року Ковачич отримує перелом ноги, відновлення після якого тривало майже рік. 31 травня 2010 року в матчі проти молодіжної команди «Спліта» півзахисник уперше після травми вийшов на поле[10]. У жовтні 2010 головний тренер основної команди Вахід Халілходжич почав залучати Матео до тренувань з основним складом, але Ковачич продовжив виступати за молодіжну команду[11]. У листопаді 2010 на матч проти молодіжних команд «Цібалья» та «Загреба» талановитого півзахисника приїжджають переглядати скаути лондонського «Арсеналу»[12]. 20 листопада 2010 року в матчі проти «Хрватского Драговоляца» дебютував за «Динамо» в чемпіонаті Хорватії, тоді забив свій перший гол. Уразивши ворота суперників у віці 16 років 198 днів, Ковачич став наймолодшим автором гола в історії хорватської ліги[13]. Попередній рекорд, який протримався всього тиждень, належав партнеру Матео Діно Спехару, який відзначився в 16 років 278 днів[14][15]. 7 грудня 2011 року в матчі Ліги Чемпіонів проти французького «Ліона» забив гол і став наймолодшим автором гола турніру[16]. «Інтернаціонале»31 січня 2013 року Ковачич перейшов в міланський «Інтернаціонале»[17]. Матео взяв собі 10 номер під яким до цього виступав Веслі Снейдер. 3 лютого в поєдинку проти «Сієни» Матео дебютував в Серії А, вийшовши на заміну у другому таймі замість Есекьєля Скелотто[18]. 15 лютого в матчі проти «ЧФР Клуж» відбувся дебют Ковачича в Лізі Європи, в цьому поєдинку Матео відзначився гольовою передачею на Родріго Паласіо та допоміг «Інтеру» здобути перемогу[19]. Загалом провів за «Інтер» два з половиною сезони, протягом яких трансформувався з перспективного молодого гравця в одного з лідерів півзахисту італійської команди. 16 серпня 2015 року головний тренер команди Роберто Манчіні оголосив, що клуб змушений продати Ковачича аби уникнути порушення вимог фінансового Fair Play. «Реал Мадрид»Новим клубом хорвата став «Реал Мадрид», який сплатив за його перехід 29 мільйонів євро та уклав з ним 6-річний контракт. У складі мадридського гранда став гравцем ротації, чергуючи виходи на поле у стартовому складі з місцем на лаві для запасних. Регулярно залучався до ігор «вершкових» у Лізі чемпіонів, зробив свій внесок у здобуття ними трьох поспіль титулів клубних чемпіонів Європи протягом 2016—2018 років. 8 серпня 2018 року на умовах річної оренди перейшов до англійського «Челсі». Добре проявив себе у складі «аристократів» і за рік, у липні 2019, прийняв пропозицію залишитися у лондонському клубі на умовах повноцінного контракту, який було укладено на п'ятирічний термін. Виступи за збірні![]() Ковачич виступав за юніорські збірні Хорватії різних вікових категорій. У травні 2008 року він дебютував у збірній до 15 років в поєдинку проти юнаків зі Словаччини[20]. З жовтня 2010 року він був ключовим футболістом збірної Хорватії не старше 17 років. Його швидкий прогрес та величезний талант породили порівняння з такими зірками футболу, як Вейн Руні, Дієго Марадона та Ліонель Мессі[9]. У березні 2013 року Матео був викликаний на ігри головної збірної Хорватії проти Сербії та Уельсу[21]. 22 березня у віці 18 років в матчі відбіркового турніру Чемпіонату світу 2014 проти збірної Сербії Ковачич дебютував за першу збірну Хорватії[22]. Наступного року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 2014 року в Бразилії, де зіграв в усіх трьох матчах збірної на турнірі. На Євро-2016, на якому хорвати дійшли 1/8 фіналу, де мінімально 0:1 програли майбутнім переможцям першості, португальцям, був здебільшого резервним гравцем, додавши по ходу турніру до свого активу лише два виходи на заміну в іграх групового етапу. На чемпіонаті світу 2018 року, на якому хорвати стали віцечемпіонами світу, також був резервним півзахисником, виходячи на поле на заміну наприкінці матчів. Статистика виступівСтатистика клубних виступівСтаном на 12 листопада 2022 року
Статистика виступів за збірнуСтаном на 27 листопада 2022 року Статистика матчів і голів за збірну —
![]() Статистика матчів і голів за молодіжну збірну —
![]()
Титули та досягнення
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia