|
Загреб45°49′00″ пн. ш. 15°59′00″ сх. д. / 45.81667° пн. ш. 15.98333° сх. д.
За́греб (хорв. Zagreb) — столиця Хорватії. Найбільше місто країни та її економічний, політичний і культурний центр. У минулому був столицею Хорватського королівства, Королівства Хорватія і Славонія, Держави словенців, хорватів і сербів, Незалежної Держави Хорватія та союзної республіки у складі федеративної Югославії. Також був адміністративним центром однойменної жупанії та області, Савської бановини, бановини Хорватії та великих жуп Пригір'я і Гора-Пригір'я. ПоложенняМісто розташоване на північному заході Хорватії, уздовж річки Сава на південних схилах гори Медведниця та знаходиться на висоті близько 122 м над рівнем моря. НазваЛегенда про походження назви міста Загреб розповідає, що ніби під час військового походу ватажок хорватського загону на привалі встромив меч у землю, і звідти забило джерело крижаної води. «Загрібати», — вигукнув ватажок, і воїни — хто шоломом, а хто просто долонями почали «загрібати» і жадібно пити смачну воду. Інша ж версія (правдоподібніша) каже, що назва міста пішла від старохорватського слова загреб, що означало «насип, укріплення, городище». ІсторіяПерша згадка про місто датується 1094 роком, коли угорський король Ласло I заснував єпископство у поселенні на пагорбі Каптол. У той час населені пункти Градец і Каптол, що зараз входять до складу міста Загреб, являли собою два незалежні поселення.  У 1242 році Градец Золотою буллою хорватсько-угорського короля Бели IV проголошений вільним королівським містом. На початку XVII століття Градец і Каптол остаточно зливаються в одне місто, єпископство Каптола перейменовується в архієпископство Загреба. У 1669 році єзуїти засновують першу гімназію і академію. Ця дата вважається датою заснування Загребського університету, одного з найстаріших у Європі. Незабаром Загреб стає культурним центром країни та одним із найбільших міст посавської Хорватії. У 1776 році з Вараждина в Загреб переносяться засідання хорватського королівського віча (уряду), після чого місто фактично набуває статусу столиці. У 1851 році бан Йосип Єлачич об'єднав Каптол і Градец у Загреб. За часів Австро-Угорської імперії місто мало назву Аграм[2]. 25 червня 1991 року Сабор Республіки Хорватія оголосив незалежність Хорватії та проголосив Загреб її столицею. РайонуванняІсторичне ядро Загреба поділяється на дві частини — «Верхнє місто» (Горні град, Градец(ь)) і «Нижнє місто» (Доні град):
Від Нижнього до Верхнього міста можна дістатися на спеціальному фунікулері. ДемографіяЗагреб — найбільше місто Хорватії і єдине, чиє населення (з урахуванням передмість) перевищує 1 млн жителів, що становить більше 20 % населення країни. Населення громади, за даними перепису 2011 року становило 790 017 осіб[1], 189 з яких назвали рідною українську мову[3]. Населення самого міста становило 688 163 осіб.[1] Динаміка чисельності населення громади[4]:  Динаміка чисельності населення центру громади[4]:  Національний склад Загреба досить однорідний: за даними перепису населення 2001 року, 91,94 % жителів міста складали хорвати. Згідно з тими ж даними, у місті проживали 40 066 представників етнічних меншин; найчисельніші з них — серби (18811 чол., 2,41 %), боснійці (6204 чол., 0,80 %), албанці (3389 чол., 0,43 %), словенці (3225 чол., 0,41 %), цигани (1946 чол, 0,25 %), чорногорці (1131 чол., 0,17 %) і македонці (1315 чол., 0,17 %). Більшість населення (бл. 90 %) сповідує католицизм, є також невелика православна і мусульманська меншість. Населені пунктиКрім самого міста, до громади Загреба також входять:
КліматКлімат Загреба континентальний, виражені 4 пори року. Середня температура взимку — 1 °C, влітку — 20 °C. Як правило, у Загребі доволі спекотний травень, особливо кінець місяця — температура перевищує 30 °C. Для зими звичні снігопади; осінь, як правило, дуже дощова.
Економіка Найважливішими галузями економіки в Загребі є: виробництво електроприладів, хімічна, фармацевтична і текстильна промисловість, а також різноманітні підприємства харчо-смакової промисловості. Загреб є міжнародним торговельним та бізнес-центром на жвавому перехресті між Центральною та Східною Європою.[7]. Столиця Хорватії має найвищий номінальний ВВП на душу населення у країні (зокрема, $ 19 132 в 2005 році). Тут зосереджено (мають юридичну прописку) понад третина всіх хорватських компаній і близько 40 % робочої сили Хорватії. У Загребі, зокрема, розташовані головні офіси практично всіх національних банків, підприємств комунальної сфери та громадського транспорту, найважливіших економічних суб'єктів країни. Серед них штаб-квартири найбільших хорватських компаній: Franck d.d., Kraš, Croatia Airlines, Croatia osiguranje d.d., Croatia Records, HT, INA, Konzum, Ledo, Pliva, RIZ, Tisak, Vipnet тощо. Також у хорватській столиці розташовані представництва численних зарубіжних виробників і торговельних компаній, банків тощо. Так, у 2006 році частка Загреба склала 52 % від загального обороту і 60 % від загальних прибутків компаній у Хорватії, місто забезпечило 35 % експорту країни і прийняло 57 % імпорту в країну[8]. У Загребі інтенсивно розвивається туризм. Пропозиція послуг на цьому ринку є диверсифікованою. Загребські готелі у діапазоні від великих, високого класу, у тому числі мережевих, до невеликих пансіонів і напівпансіонів із розміщенням у приватних будинках. У Загребі працюють три п'ятизіркові готелі (Westin, Sheraton, Regent Esplanade) і 10 чотиризіркових. Транспорт Загреб знаходиться в центрі розгалуженої транспортної мережі. Великі сучасні автомагістралі йдуть від міста на схід, у напрямку Славонії, Белграда і Осієка (A3); на північний схід, у напрямку Чаковця, Вараждина і Угорщини (A4); на південний захід, у напрямку Карловаця, Рієки і Спліта (A1); на північний захід, у бік Словенії і Західної Європи (A2); на захід, у напрямку Брегани і Любляни (A3). У напрямку Сисака і Баня-Луки на південний схід будується автомагістраль (A11). Залізниці пов'язують Загреб з найбільшими містами Хорватії та сусідніх країн. У центрі міста розташовані великий автобусний і залізничний вокзали. Аеропорт Загреба знаходиться за 17 кілометрів від міста. Пропускна здатність — 2 мільйони пасажирів у 2007 році. Міський транспорт представлений розгалуженою мережею трамвайних та автобусних маршрутів, а також фунікулерною лінією на Томичевій вулиці в історичному центрі міста, що сполучає Верхнє і Нижнє місто. Освіта та культура  Загреб — головний освітньо-культурний осередок Хорватії, тут розташовані університет, десятки театрів, у тому числі 9 комунальних, музеїв і художніх галерей, численні бібліотеки, кінотеатри та інші заклади культури. Головним вишем міста і країни є Загребський університет, до складу якого (2010) входять 29 факультетів і 3 академії (Мистецька, Театральна і Музична). У Загребі знаходиться найвища наукова установа Хорватії — Хорватська академія наук і мистецтв та головна наукова бібліотека країни — Національна й університетська бібліотека Загреба. Найвідомішим театром міста є Хорватський національний театр, створений в 1895 році і розташований у будинку, побудованому того ж року і справедливо визнаним однією з архітектурних перлин міста. Серед інших комунальних театрів — Міський драматичний ім. Гавелла, театр оперети «Комедія», молодіжний театр, театр сатири «Керемпух», Загребський ляльковий, театр «Трешня» на Трешнєвці, театр «ЖАР ПТИЦЯ», театр «TEATAR &TD»[9], також у місті діють півсотні театральних товариств, труп, студій, приватних театрів і сцен тощо[10]. Найвідомішим концертним майданчиком є Концертний зал імені Ватрослава Лисинського. Один із найпримітніших музеїв Загреба — Музей Мімара. У його колекції більше 3700 творів мистецтва, з давнини до наших днів. Також примітна Галерея старих майстрів Штросмаєра (в приміщенні Академії наук) з великою колекцією європейського живопису XIV—XIX століть. Палац Кловіч (хорв. Klovićevi dvori «Кловичів двір») — галерея на сході Верхнього Міста. У ній знаходяться твори із зібрань низки хорватських колекціонерів-меценатів, наприклад Оскара Хермана або Вінка Перчича (Vinko Perčić). Інші загребські музеї та галереї:
Великим загребським парком є Максимір — тут полюбляють проводити дозвілля містяни. Також у Максимірі розташований однойменний стадіон, Загребський ботанічний сад і Загребський зоопарк. Загреб є місцем проведення ряду важливих фестивалів, таких як Animafest, всесвітній фестиваль анімаційних фільмів, що проводиться кожного парного року, Міжнародний фольклорний фестиваль, театральний фестиваль Eurokaz, фестиваль сучасного танцю. У місті також проходять кінофестивалі — Загребський кінофестиваль, і особливо цікавий ZagrebDox, фестиваль документального кіно. З музичних фестивалів, що відбуваються у Загребі, — Zagrebfest, одна з найстаріших подій у хорватській попмузиці, фестиваль авангардної музики «Загребське музичне бієннале» (Muzički Biennale Zagreb), що проводиться кожного непарного року, а також фестиваль Загребської філармонії. Починаючи з 1996 року, загребські вулиці стали місцем проведення міжнародного мультимедійного фестивалю вуличних виконавців. Влітку в місті часто влаштовують концерти просто неба, переважно у Верхньому місті (зокрема, у рамках міського фестивалю «Літо у Верхньому місті» / Ljeto na Gornjem gradu). ЗМІЗагреб є одним з медіа-центрів Південно-Східної Європи.  У місті розташована штаб-квартира головного хорватського телерадіомовника Хорватська радіотелевізія (Hrvatska radiotelevizija, HRT), утвореного шляхом злиття Хорватського Радіо, що розпочало свою роботу в 1926 році, та Хорватського телебачення, заснованого як TV Zagreb у 1956 році. Хорватське телебачення є найпопулярнішим у регіоні Південно-Східної Європи. Офіс HRT зі студіями розташований за адресою: Prisavlje 3, відтак ця назва — Присав'я стала називною щодо хорватського телебачення (на кшталт Хрещатик, 26 в Україні). У Загребі діють також 2 потужні комерційні телемовники: Nova TV (Remetinečka cesta, 139), що належить міжнародній компанії СМЕ, та RTL Televizija (Krapinsk, a 45), що належать RTL Group. Крім того, у хорватській столиці працюють менші приватні телевізійники, як то OTV і Z1, з регіонально орієнтованим контентом на Загреб і його околиці. У місті транслюються і перший хорватський бізнес-канал Kapital Network та музичний канал Croatian Music Channel, що є доступними у кабельних мережах. Із Загреба здійснює мовлення ціла низка радіостанцій, серед яких найпопулярнішими є: Хорватське радіо (Hrvatski radio) на 3 канали, радіо «Слєме» (Radio Sljeme), 101-радіо (Radio 101), «Народне радіо» (Narodni radio), радіо «Цибона» (Radio Cibona) тощо. Перші щоденні газети в Загребі почали виходити ще в 1784 році (Agramer deutsche Zeitung). Сьогодні Загреб є осереддям найбільшого газетного холдингу в Хорватії. Його власником є компанія Europapress Holding (EPH, Koranska, 2), одна з найпотужніших компаній Європи цього сектора, що нині видає п'ять щоденних газет і 30 журналів. Найтиражніші щоденні газети країни Jutarnji list та Sportske novosti належать EPH, Večernji list (заснована 1959) i 24sata — у складі австрійського медійного концерну Styria Medien AG, Značajan je («Це важливо») та Vjesnik («Вісник»). Загреб є місцем зосередження найвідвідуваніших інтернет-порталів у Хорватії: Index.hr, Net.hr, Oglasnik.hr тощо. Визначні місця 
Відомі люди
Див. такожМіста-побратимиЗагреб має побратимські стосунки з такими містами[11]: Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Загреб
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
