Лі́мес (лат.limes — межа, кордон. англ.Frontiers of the Roman Empire — кордони Римської імперії) — кордон між окремими ділянками землі, відведеними для громадян громади. За часів Римської імперії лімесом називали укріплений кордон держави, який охороняли легіонери.
У систему лімесу входила мережа упорядкованих доріг, військових таборів і сигнальних постів. Будівництво лімесу розпочалося при імператорі Августі. Особливо турбувалися про розширення та зміцнення лімесу імператори Доміціан, Траян і Адріан. В результаті утворилася ціла оборонна система, що складалася з великих військових таборів (лат.castra), таборів меншого розміру (лат.castellum) та укріплених вартових башт (лат.burges).
Залишки лімесу збереглися до наших днів на території Шотландії, в районах Рейну та Дунаю, а також у західній частині Північної Африки.
.svg){kind=small}
.png)
