Жива фортеця

Жива фортеця (каз. жанди камал) - військове фортифікаційне укріплення, що складалось з коней або верблюдів, покладених на землю і зв'язаних між собою у вигляді кола або квадрата[1]. Коні та верблюди могли залишатися живими або убивалися, жива фортеця використовувалася кочовиками Середньої Азії. Коні забезпечували надійний захист від головної зброї кочовиків стріл з луків, та гладкоствольної вогнепальної зброї[2].  Сторона що оборонялася концетрувалася на вогні по супротивнику і обороні «живого редута» в ближньому бою. До того ж коні та верблюди були дуже цінним трофеєм, тому якщо коні чи верблюди були живими то наступаюча сторона була незацікавлена їх знищувати і цим позбавляти себе бажаного трофею після перемоги. Використання живих фортець кочовиками було досить розповсюдженим під час захоплення Російською імперією території Середньої Азії в 19 столітті.

Див. також

• Рухома фортеця

Примітки

1. Бобров Л. А. Казахская тактика ведения боя в пешем строю в последней трети XVI — середине XIX веков. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 23 січня 2021. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 13 (довідка)
2. Как нойон армию Казахского хана побеждал!. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021.