Фольклінгенський металургійний комбінат, також Фольклінгенський металургійний завод (нім.Völklinger Hütte) — металургійний комбінат у німецькому місті Фольклінген. Заснований 1873 року. До закриття у 1986 році був найбільшим металургійним комбінатом Західної Європи. Окрім власне металургійного виробництва на заводі були аглофабрика і коксохімзавод. 1986 року завод було занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
1873 року біля міста Фольклінген на березі річки Саар було засновано залізоробний завод за участі інженера-металурга Юліуса Буха. На заводі були пудлінгові і зварочні пічі. Однак, вже через шість років виробництво прийшлося згорнути через нерентабельність. 1881 року завод викупив підприємець Карл Рьохлінг. Через два роки на заводі було збудовано і задуто першу доменну піч. Старі пудлінгові і зварочні печі були демонтовані. Натомість було збудовано ще п'ять доменних печей — у 1885, 1888, 1891, 1893, 1903 роках. Друга доменна піч, збудована 1885 року, за де-якими даними була найбільшою доменною піччю свого часу. [джерело?]
Однак, з часом почало відчуватися моральне старіння і фізичне старіння обладнання. Після світової кризи 1970-х років виробництво почало спадати і внаслідок нестачі засобів, зокрема, для модернізації доменних пічей у червні 1986 року комбінат припинив свою діяльність. Відразу ж після цього влада федеральної земліСаар надала комбінатові статус пам'ятника промисловості.
Сучасність
Сьогодні колишній Фольклінгенський металургійний комбінат є музеєм, в якому відвідувачі можуть познайомитись з принципами роботи металургійного підприємства.