Мейсхау

Мейсхау
58°59′48″ пн. ш. 3°11′18″ зх. д.
Країна	Велика Британія
Область	Оркнейські острови[1]
Тип	археологічна пам'ятка і chambered cairn^d
Площа	1 га і 4,638 га
Мейсхау Мейсхау (Велика Британія)
Медіафайли у Вікісховищі

Мейсхау (англ. Maeshowe або Maes Howe, походження назви спірне) — похоронний каїрн і гробниця коридорного типу епохи Неоліту, розташована на острові Мейнленд, найбільшому з Оркнейських островів в Шотландії. Разом з іншими пам'ятниками неоліту на Оркнейських островах, Мейсхау з 1999 року входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. За конструкцією, каїрн в Мейсхау не має аналогів ні в Шотландії, ні будь-де ще.

Вхід до гробниці Мейсхау

Пам'ятники неоліту на Оркнейських островах
Heart of Neolithic Orkney [2]
Світова спадщина
Мейсхау
58°59′48″ пн. ш. 3°11′18″ зх. д.
Країна	Велика Британія
Тип	Культурний
Критерії	i, ii, iii, iv
Об'єкт №	514
Регіон	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	1999 (23 сесія)
Мейсхау у Вікісховищі

Мейсхау — одна з найбільших гробниць на Оркнейських островах. Порослий травою курган приховує комплекс коридорів і камер, споруджених з ретельно оброблених плит слюдистого пісковику масою до 30 тонн[3]. Його висота близько 7,3 м, а діаметр — близько 35 м[4]. Пам'ятник розташований таким чином, що задня стіна центральної камери у вигляді грубого кубу, що спирається на стіну з кронштейнами[5], освітлюється під час зимового сонцестояння. Подібна ж картина спостерігається в коридорній гробниці Ньюгрейндж.

Гробницю Мейсхау спорудили представники однієї з культур жолобкової кераміки. Мейсхау нагадує ряд інших важливих стародавніх пам'ятників, що відносяться до того ж періоду. На думку ряду археологів, спочатку він був оточений великим кругом з каменів[3].

Як повідомляє Оркнейська сага, Мейсхау розграбували вікінги — ярли Гаральд Маддадссон і Рагнвальд з Мірі[6] — приблизно у XII столітті. Крім того, вікінги залишили декілька рунічних написів на кам'яних стінах похоронної камери, яка якийсь час служила їм житлом. Всього збереглося близько 30 рунічних написів — це найбільша їх колекція у світі.

В «сучасні» часи гробниця була відкрита в липні 1861 року[7]. Дах з карнизами було знищено того ж року надмірно активними археологами, через яких, крім того, загинув весь матеріал, знайдений в гробниці (включаючи унікальні артефакти). З іншого боку, основну конструкцію гробниці пошкоджено не було, і досі пам'ятник є унікальним прикладом споруди кам'яної доби, що не має аналогів у світі.

Примітки

1. http://portal.historicenvironment.scot/designation/SM90209
2. * Назва в офіційному англомовному списку
3. Lost Worlds: The Pagans (of Britain) History Channel series with contributions from historian Prof. Ronald Hutton, Archeologists Erika Guttmann and Martin Carruthers
4. Childe, V. Gordon; W. Douglas Simpson (1952). Illustrated History of Ancient Monuments: Vol. VI Scotland. Edinburgh: Her Majesty's Stationery Office.
5. A History of Britain, Richard Dargie (2007), р. 12.
6. «Maeshowe's runes — Viking graffiti» [Архівовано 28 квітня 2009 у Wayback Machine.] Orkneyjar. Retrieved 30 October 2008.
7. Ritchie, Anna (1995). Prehistoric Orkney. London: B.T. Batsford Ltd.. ISBN 0-7134-7593-5.

Посилання

• Orkneyjar [Архівовано 16 червня 2017 у Wayback Machine.]
• Winter Solstice Webcam [Архівовано 22 січня 2012 у Wayback Machine.]
• Research around the reappearance of the sun [Архівовано 17 вересня 2009 у Wayback Machine.]

Портал «Історія»