Лофіцьке

село Лофіцьке
рос. Лофицкое
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Воронезька область
Муніципальний район	Богучарський
Поселення	Поповське сільське поселення
Код ЗКАТУ:	20205836004
Код ЗКТМО:	20605436111
Основні дані
Населення	748 (2010)
Поштові індекси	396779
Телефонний код	+7 47366
Географічні координати:	49°54′03″ пн. ш. 40°26′55″ сх. д.
Часовий пояс	UTC+4
Водойма	р. Богучарка
Мапа
Лофіцьке

Лофіцьке (рос. Лофицкое) — село у Росії, Богучарському районі Воронізької області. Входить до складу Поповського сільського поселення.

Населення становить 748 осіб (343 чоловічої статі й 405 — жіночої) за переписом 2010 року.

Історія

За даними 1859 року у казенній слободі Лофіцька Богучарського повіту Воронізької губернії мешкало 1515 осіб (750 чоловічої статі та 775 — жіночої), налічувалось 208 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1880 рік у колишній державній слободі Лохвіцька Залиманської волості мешкало 1772 особи, налічувалось 263 дворових господарства, існували православна церква, школа, 19 вітряних млинів[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1774 осіб (878 чоловічої статі та 896 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

За даними 1900 року у слободі мешкало 1172 особи (582 чоловічої статі та 590 — жіночої) переважно українського населення, налічувалось 209 дворових господарств, існували 2 православні церкви, церковно-парафіяльна школа й школа грамоти, молочна й винна лавки, 2 ярмарки на рік[4].

Населення

Чисельність населення

2000[5]	2005[5]	2010[6]
734	↗753	↘748

Відомі особистості

В поселенні народився:

• Асланова Марія Іларіонівна (1920—2014) — радянська працівниця сільського господарства, Герой Соціалістичної Праці.

Джерела

• (рос.) Лофіцьке

Примітки

1. рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 811)
2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-33. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
4. рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5261)
5. Список сельских населённых пунктов и численности населения по данным статистического учёта Богучарского муниципального района. msu.vrnoblduma.ru. Архів оригіналу за 17 травня 2013.
6. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)

Портал «Географія»   Портал «Росія»