Твердохлібівська волость

Твердохлібівська волость
Центр Твердохлібівка
Площа 31 108 (1880)
Населення 13 674 осіб (1880)
Густота 40.2 осіб / км²

Твердохлібівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Богучарського повіту Воронізької губернії з центром у слободі Твердохлібівка.

Станом на 1880 рік складалася із 7 поселень, 6 сільських громад. Населення — 13 674 особи (6898 чоловічої статі та 6776 — жіночої), 1847 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 30679 28458
Приватної власності 98 80
Іншої власності 331 262
Загалом 31108 28800

Поселення волості на 1880 рік[2]:

  • Твердохлібівка — колишня державна слобода при річці Богучар за 15 верст від повітового міста, 3114 осіб, 457 дворів, православна церква, школа, 3 лавки, 43 вітряних млинів, 2 ярмарків на рік.
  • Данцова — колишня державна слобода при річці Богучар, 1729 осіб, 227 дворів, православна церква, 16 вітряних млинів.
  • Дерезовка — колишня державна слобода при річці Дон, 2363 особи, 351 двір, православна церква, 2 лавки, 41 вітряний млин.
  • Дубовіков — колишній державний хутір, 866 осіб, 130 дворів, православна церква, лавка, 14 вітряних млинів.
  • Загребайлівка — колишня державна слобода при річці Богучар, 2678 осіб, 321 двір, православна церква, лавка, 31 вітряний млин.
  • Раскова — колишня державна слобода при річці Богучар, 2033 особи, 259 дворів, православна церква, поштова станція, 2 лавки.

За даними 1900 року у волості налічувалось 10 поселень із переважно українським населенням, 8 сільських товариств, 282 будівлі й установи, 2083 дворових господарства, населення становило 13 023 особи (6523 чоловічої статі та 6500 — жіночої)[3].

1915 року волосним урядником був Олексій Федорович Чернишов, старшиною — Іван Мусійович Никтев, волосним писарем — Кіндрат Архипович Морозов[4].

Примітки

  1. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 172-173.
  2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 185.
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5282-5291)
  4. рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.117-118)

Джерела