Краснофлотське (Петропавловський район)

село Краснофлотське
рос. Краснофлотское
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Воронезька область
Муніципальний район	Петропавловський
Поселення	Краснофлотське сільське поселення
Код ЗКАТУ:	20237816001
Код ЗКТМО:	20637416101
Основні дані
Попередні назви:	Богомолов
Населення	1069
Поштові індекси	397686
Телефонний код	+7 47365
Географічні координати:	50°04′03″ пн. ш. 41°13′19″ сх. д.
Часовий пояс	UTC+4
Мапа
Краснофлотське

Краснофлотське (рос. Краснофлотское) — село у Росії, Петропавловському районі Воронізької області. Адміністративний центр Краснофлотського сільського поселення.

Населення становить 1069 осіб (504 чоловічої статі й 565 — жіночої) за переписом 2010 року (1383 особи на 1.01.2005).

Історія

За даними 1859 року на колишньому казенному хуторі Богомолов Богучарського повіту Воронізької губернії мешкало 350 осіб (160 чоловічої статі та 190 — жіночої), налічувалось 80 дворових господарств, існували православний молитовний будинок і старобрядницька молитовня[1].

Станом на 1886 рік на колишньому державному хуторі Березняговської волості мешкало 2674 особи, налічувалось 329 дворових господарств, існували православна церква, школа й 4 лавки[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3408 осіб (1663 чоловічої статі та 1745 — жіночої), з яких 2946 — православної віри, 460 — старообрядницької[3].

За даними 1900 року у селі Богомолов мешкало 3422 особи (1673 чоловічої статі та 1749 — жіночої) переважно російського населення, налічувалось 465 дворових господарств, існували православна церква, 6 громадських будівель, церковно-приходська школа, 2 мануфактурних і винна лавки[4].

Населення

Чисельність населення

2010[5]	2012[6]	2013[7]
1069	↗1200	↘1176

Джерела

• (рос.) Краснофлотське

Примітки

1. рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 938)
2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-30. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
4. рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5518)
5. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)
6. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
7. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.