Народився 21 жовтня1909 року в Києві. З 1926 року працював на Київському паровозовагоноремонтному заводі. Від жовтня 1941 року — член підпільного міськкому КП(б)У. Один з керівників партійного підпілля у Києві під час німецько-радянської війни, з весни 1942 року — керівник штабу диверсійної та підривної роботи Київського підпільного міськкому КП(б)У. Відповідав за організацію диверсійних акцій на промислових об'єктах міста, очолив штаб підготовки бойових резервів для партизанських загонів Київщини, організував підпільну друкарню.
Від травня 1942 року командир міського партизанського загону, що готувався для бойових дій в районах Київської, Житомирської областей, в Західній Білорусі. Заарештований гестапо і страчений у Києві.
Деякий час Володимиру і його групі помилково приписували вбивство композитора Дмитра Ревуцького, скоєне невідомими особами під час окупації Києва[1],[2].
Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941—1945 рр., т. 1, 3. К., 1967; Центральний державний архів громадських організацій України, ф. 1, оп. 22, спр. 282, арк. 1—3.