Ковтун Валерій Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ковтун.
Валерій Петрович Ковтун
Народився22 жовтня 1944(1944-10-22)
Ясинувата, Авдіївський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Помер3 лютого 2005(2005-02-03) (60 років)
Київ, Україна
ПохованняБайкове кладовище
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьартист балету, балетмейстер
Alma materРосійський університет театрального мистецтва
ВчителіБаклан Федір Миколайович
ЗакладНаціональний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка
ПартіяКПРС
У шлюбі зТаякіна Тетяна Олексіївна[1]
НагородиНаціональна премія України імені Тараса Шевченка — 1986
Звання
Народний артист СРСРНародний артист УРСР

Валерій Петрович Ковтун (22 жовтня 1944(1944-10-22), Ясинувата, Сталінська область — 3 лютого 2005(2005-02-03), Київ) — український радянський артист балету, балетмейстер, Народний артист УРСР і СРСР.

Біографія

Народився 22 жовтня 1944 року в місті Ясинувата, тепер Донецька область, Україна. В дитинстві відвідував заняття танцювального гуртка в Будинку культури залізничників в Ясинуватій, займався в самодіяльному колективі балету при Будинку культури студентів у Дніпропетровську. У 1962 році став учнем шостого класу Київського державного хореографічного училища. Навчався у педагогів І. М. Булатової та Є. М. Зайцева. У 1965 році закінчив його.

У 1965–1968 роках — артист Харківського театру опери та балету. З 1968 по 1985 рік — артист Київського академічного театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка. В театрі з 1969 року склався творчий дует Валерія Ковтуна та солістки балету Тетяни Таякіної.

Брав участь в міжнародних балетних конкурсах:

  • 5-й Міжнародний балетний конкурс у Варні (1970 рік, третє місце);
  • Міжнародний конкурс артистів балету в Москві (1973 рік, друге місце);
  • IV Міжнародний фестиваль танцю в Парижі (премія імені Вацлава Ніжинського Французької академії танцю, 1977).

З 1973 року на запрошення Майї Плісецької виступав її партнером на телезйомках, в зарубіжних гастрольних виставах і в спектаклях Большого театру.

Гастролював в Англії, Індії, Угорщині, Італії, Німеччині, Болгарії, Чехії, Словаччині, Югославії, Хорватії, Польщі, Франції, США, Аргентині, Японії, Швейцарії, Колумбії, Коста-Риці, Венесуелі, Нікарагуа, Іспанії, Панамі, Норвегії, Швеції, Данії та інших країнах.

З 1977 по 1997 рік викладав дуетний танець в Київському хореографічному училищі. Член КПРС з 1978 року[2]. В 1984 році закінчив балетмейстерський факультет Державного інституту театрального мистецтва в Москві (педагог Р. Захаров). В 1985–1987 роках — головний балетмейстер Київського театру опери і балету. У 1987–1988 роках — головний балетмейстер Укрконцерту. З 1989 року — художній керівник і головний балетмейстер Київського театру класичного балету. У 1989–2003 роках — завідувач кафедрою сценічного руху в Київському інституті театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого. У 1998–2005 роках — головний балетмейстер Київського музичного театру для дітей та юнацтва.

Могила Валерія Ковтуна

Жив у Києві. Помер від енцефаліту у 60-річному віці 3 лютого 2005 року[3]. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі[4] (ділянка № 49б, 50°25′3.15″ пн. ш. 30°30′2.70″ сх. д. / 50.4175417° пн. ш. 30.5007500° сх. д. / 50.4175417; 30.5007500).

Творчість

Артист балету

Репертуар Харківського театру опери та балету:

Репертуар Київського театру опери та балету:

Балетмейстер

Постановки в Київському театрі опери і балету:

  • «Спляча красуня» П. Чайковського (1980);
  • Вечір одноактних балетів: А. Понкіеллі «Танці годин» з опери «Джоконда», «Третя сюїта» на музика П. Чайковского (1983);
  • «Шарка» на музику Б. Сметани (1984);
  • «Баядерка» Л. Мінкуса (1985);
  • «Лускунчик» П. Чайковського (1986);
  • «Лебедине озеро» П. Чайковського (1987);
  • «Лілея» К. Данькевича (2003).

Постановки в Київському театрі класичного балету:

  • «Лебедине озеро» П. Чайковського (1989);
  • «Шопеніана» на музику Ф. Шопена (1989);
  • Вечір одноактних балетів на музику П. Чайковского: «Біла сюїта» і «Франческа да Ріміні» (1990);
  • «Жизель» А. Адана (1990);
  • «Аполлон Мусагет» І. Стравінського (1991);
  • «Болеро» М. Равеля (1992);
  • «Кармен-сюїта» Ж. Бізе — Р. Щедріна (1992);
  • «Лускунчик» П. Чайковського (1992);
  • «Спартак» А. Хачатуряна (1996).

Постановки в Київському музичному театрі для дітей та юнацтва:

  • «Наяда і Рибак» Ц. Пуні (1999);
  • «Петя і Вовк» на музику С. Прокоф 'єва (1999);
  • «Жизель» А. Адана (2000);
  • «Лебедине озеро» П. Чайковського (2001);
  • «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф 'єва (2002);
  • «Блискучий дивертисмент» на музику Ж. Бізе (2002);
  • «Шопеніана» на музику Ф. Шопена (2004);
  • «Попелюшка» на музику С. Прокоф'єва (2004);
  • «Сомнамбула» на музику П. Чайковського (2004).

Постановки в інших театрах:

  • «Лучаферул» Е. Доги в Молдавському академічному театрі опери і балети (1983) — дипломная работа в Московському інституті театрального мистецтва;
  • «Лускунчик» П. Чайковського (1991, Сербська національна опера в Новому Саді; 2003, Словенська Національна опера в Мариборі);
  • «Лебедине озеро» П. Чайковського (1991, Український художньо-спортивний ансамбль «Балет на льоду»; 1992, Сербська національна опера в Новому Саді; 1997, Словенська Національна опера в Мариборі);
  • «Баядерка» Л. Мінкуса (1995, Румунська Національна опера в Бухаресті; 2003, Словенська Національна опера в Мариборі);
  • «Жизель» А. Адана (1999, Словенська Національна опера в Мариборі);
  • Вечір одноактних балетів: «Франческа да Ріміні» на музику П. Чайковского і «Кармен-сюїта» Ж. Бізе та Р. Щедріна (1999, Словенська Національна опера в Мариборі).

З 1994 по 2004 рік поставив для трупи «Міжнародний балет Очі» («Pavlova-Nijinsky Memorial Ballet International de Ochi») в Нагої (Японія) такі балети:

  • «Жизель» А. Адана (1994);
  • «Коппелія» Л. Деліба (1994);
  • «Біла сюїта» на музику П. Чайковского (1995);
  • «Дон Кіхот» Л. Мінкуса (1995, 2001);
  • «Спляча красуня» П. Чайковського (1995, 2002);
  • «Сильфіда» Х. Левенсхольда (1995);
  • Гран-па з балету «Пахіта» Л. Мінкуса (1995);
  • Танці з опери «Сід» Ж. Массне (1997);
  • «Вальпургієва ніч» Ш. Гуно (1997);
  • «Класична симфонія» С. Прокоф'єва (1997);
  • «Корсар» А. Адана (1997);
  • «Баядерка» Л. Мінкуса (1999, 2003);
  • «Лебедине озеро» П. Чайковського (2003);
  • «Сомнамбула» на музику П. Чайковского (2004);
  • «Паризькі веселощі» на музику Ж. Оффенбаха (2004).

Відзнаки

  • 1976 — Народний артист УРСР;
  • 1977 — премія Ленінського комсомолу (разом з Тетяною Таякіною);
  • 1978 — Народний артист СРСР;
  • 1986 — Шевченківська премія «за створення головних партій в балетах „Лісова пісня“ М. Скорульского, „Спляча красуня“ П. Чайковського у Державному академічному театрі опери та балету УРСР імені Т. Г. Шевченка і концертно-виконавську діяльність останніх років».

Примітки

  1. ↑ Класичний балет. (рос.)
  2. ↑ Велика радянська енциклопедія [Архівовано 28 травня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  3. ↑ «Кудись їхати вже пізно»
  4. ↑ Київські некрополі [Архівовано 29 Листопада 2012 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела

Посилання