Лісова пісня (балет)
«Лісова пісня» — балет на 3 дії українського композитора Михайла Скорульського, створений у 1936 році. Лібрето Наталії Скорульської за мотивами однойменної драми-феєрії Лесі Українки. ЛібретоЛібрето до балету було написане дочкою композитора — Наталією Скорульською. В той час вона була балериною Київської опери, зго́дом стала балетмейстеркою. Автори балету намагались якнайточніше передати зміст драми-феєрії, відтворити в музиці та хореографії емоційний колорит, зберегти головні образи та сюжетні ситуації, логіку та послідовність драматичного розвитку, в якому реальне переплітається з казковим. Проте літературний твір було неможливо «перекласти» на мову балету без відповідного пристосування до законів балетного жанру. Через це в лібрето було скорочено деякі епізоди з літературної першооснови, інші навпаки — були розширені, додано нові сцени, наприклад, сцену весілля Лукаша з Килиною. Стислий зміст[1]Дія першаЛедь затріпотіли листочки на деревах, як на лісову галявину грайливо і нестримно вибіг Той, що греблі рве — співучий весняний струмок — і закружляв з дочкою Водяника, благаючи її втекти з ним. Але сердитий батько на сторожі, він проганяє спокусника, а неслухняну русалоньку забирає на дно. У ліс приходить дядько Лев з Лукашем. Заграв Лукаш на сопілці, озвалися гомінкі лісові голоси, прокинулась від зимового сну лісова дівчина Мавка. Вона зненацька виростає перед юнаком у ту мить, коли він хоче зрубати білокору берізку, і зачаровує його..Коли пустотлива Русалка і Куць — лісовий чортик — заманюють Лукаша в болото, Мавка рятує юнака. Лісова дівчина сповнена досі незнаними їй почуттями: Дія другаНа лісовій галявині Лукаш побудував собі хату. Та не до душі Лукашевій матері ніжна й тендітна Мавка. Стара привела із села молоду вдовицю Килину, в якої робота аж кипить у руках. Марно намагаються лісові друзі допомогти Мавці забути Лукаша. А Той, що в скелі сидить простягає до дівчини свої пожадливі руки. Але Мавка не підкоряється. Підбігла Мавка до Лукаша, глянула благально в очі, але він відштовхнув її. В розпачі кинулася Мавка в обійми страховища, і навічно зімкнулися над нею важкі брили скелі. У селі святкують весілля Килини та Лукаша. Та нараз перед очима Лукаша з'являється сумний образ Мавки, і його охоплює жах від своєї зради. Покинувши Килину і гостей, він тікає до лісу. Дія третяЛісові мешканці мстять Лукашеві за зраду, і він втрачає розум. Чудодійною силою свого почуття Мавка розбиває скелю і приходить до коханого. Угледівши Мавку, Лукаш схиляється до її ніг, але сором за зраду жене його геть. Килина проклинає суперницю, і Мавка обертається на вербу. Син Килини вирізує з верби сопілку і просить Лукаша заграти йому. Полились чарівні звуки, в яких ожив голос коханої. Розгнівана Килина примушує Лукаша зрубати вербу, але сокира випадає з його рук. Килина сама замахується на деревце. Затріпотіли листочки, похилились довгі віти, але вилетів Перелесник, обійняв вербу і вона, спалахнувши ясним полум'ям, підпалює хату. Килина з матір'ю тікають, а Лукаш, забувши все на світі, грає на сопілці пісню втраченого кохання. Мавка, як чарівна мрія, з'являється перед Лукашем. І наче знову розквітає їхнє кохання. Душа Мавки промовляє до Лукаша. Сніг поволі засипає Лукаша. МузикаМузика до балету характеризується емоційною наповненістю, соковитими оркестровими барвами. Прониклива мелодійність, ліризм, романтична окриленість — домінуючі риси балету. Значне місце посідають народно-пісенні мотиви, особливо з музичного фольклору Волині. Центральне місце посідає втілення глибоких переживань Мавки та Лукаша, їхніх почуттів і настроїв. Головній темі підпорядковані казково-фантастичні моменти, музичні картини природи, дивертисментні епізоди. ПостановкиПісля написання у 1936 році балет було прийнято до постановки Київським театром опери і балету, проте Друга світова війна завадила закінченню робіт. Прем'єра відбулась лише у лютому 1946 під час святкування 75-річчя від дня народження Лесі Українки. Постановку вистави здійснили балетмейстер Сергій Сергєєв, диригент Борис Чистяков, художник Олександр Хвостенко-Хвостов. Першими виконавцями партій Лукаша та Мавки стали Олександр Бердовський[2] і Антоніна Васильєва. Постановка в хореографічному плані поєднувала елементи класичного і українського народного танців, реалістичних і фантастичних образів. У1958 році була здійснена нова постановка балету Вахтангом Вронським за участі заслуженої артистки Наталії Скорульської. Сценографія Анатолія Волненка. У Київському театрі опери і балету ім. Т. Г. Шевченка постановка Вахтанга Вронського і Анатолія Волненка поновлювалася тричі:
Цікаві факти
Корисні посилання
Примітки
Джерела
|