«Спляча красуня» — балет–феєрія на 3 дії з прологом та апофеозом російського композитора Петра Чайковського на лібрето І. Всеволозького та Маріуса Петіпа за сюжетом однойменної казки Шарля Перро. Написаний у 1889, представлений публіці в 1890.
Задовго до Петра Чайковського, за сюжетом казки французький композитор Фердінан Герольд створив балет з такою ж назвою (буквально: Спляча красуня лісу — La Belle au bois dormant) за лібрето Ежена Скріба. Прем'єра цього балету відбулася на сцені Паризької Опери 27 серпня 1829 в постановці балетмейстера Ж.-П.Омера за участі Марії Тальоні, Ліз Нобле та ін.
Нову версію — П. Чайковського й М. Петіпа було визнано видатною, а сам балет посів визначне місце серед світових шедеврів балетного мистецтва.
Головні дійові особи балету: король Флорестан, королева, принцеса Аврора, сім фей: Бузок, Кандід (Щирість), Флер-де-Фарін (Квітуче колосся), Хлібна Крихта, Канарка, Віоланте (Пристрасть) і зла Карабос; принц Дезіре.
