Ромео і Джульєтта (Прокоф'єв)

Ромео і Джульєтта
Композитор	Прокоф'єв Сергій Сергійович
Джерело сюжету	Ромео і Джульєтта
Рік створення	вересень 1935
Перша постановка	30 грудня 1938
Інформація у Вікіданих
Ромео і Джульєтта у Вікісховищі

«Ромео і Джульєтта» (op. 64) — балет на 3 дії Сергія Прокоф'єва за однойменною трагедією Вільяма Шекспіра, написаний у співпраці з режисером Сергієм Радловим і драматургом Адріаном Піотровським у 1936 році.

Історія

Початкова редакція балету, створена Прокоф'євим у 1935 році, відрізнялася від літературної основи щасливим кінцем. Проте після виходу 1936 року статей «Сумбур замість музики» і «Балетна фальш», в яких було засуджено театральні твори Шостаковича, автори змінили кінцівку відповідно до трагедії Шекспіра. Ці статті також відтермінували прем'єрні постановки балету в Ленінграді та Москві.

Прем'єра балету відбулася 1938 року в Брно (Чехія). У СРСР балет уперше був поставлений в Театрі ім. Кірова в Ленінграді 11 січня 1940 році балетмейстером Леонідом Лавровським, який також вніс деякі корективи у структуру балету. Головну роль виконала Галина Уланова, за що була нагороджена Сталінською премією. У повоєнний час, 1946 року балет був поставлений у Большому театрі.

2008 року в Нью-Йорку була вперше представлена первісна версія балету, що відродила раніше невідому структуру і щасливий фінал твору Прокоф'єва.

Структура

За редакцією Лавровського балет має наступну структуру:

Дія перша 1. Вступ Картина перша 2. Ромео 3. Вулиця прокидається 4. Ранковий танець 5. Сварка 6. Бій 7. Наказ герцога 8. Інтерлюдія Картина друга 9. Приготування до балу (Джульєтта і Годувальниця) 10. Джульєтта-дівчинка 11. З'їзд гостей (менует) 12. Маски 13. Танок лицарів 14. Варіація Джульєтти 15. Меркуціо 16. Мадригал 17. Тибальд впізнає Ромео 18. Гавот (Роз'їзд гостей) 19. Сцена у балкона 20. Варіація Ромео 21. Любовний танок

Дія друга Картина третя 22. Народний танець 23. Ромео і Меркуціо 24. Танець п'яти пар 25. Танець із мандолінами 26. Годувальниця 27. Годувальниця передає Ромео записку Джульєтти Картина четверта 28. Ромео у патера Лоренцо 29. Джульєтта у патера Лоренцо Картина п'ята 30. Народні свята тривають 31. Знову народне свято 32. Зустріч Тибальда з Меркуціо 33. Тибальд б'ється з Меркуціо 34. Меркуціо вмирає 35. Ромео вирішує мстити за смерть Меркуціо 36. Фінал другої дії

Дія третя Картина шоста 37. Вступ 38. Ромео і Джульєтта (спальня Джульєтти) 39. Прощання перед розлукою 40. Годувальниця 41. Джульєтта відмовляється вийти за Париса 42. Джульєтта одна 43. Інтерлюдія 44. У Лоренцо 45. Інтерлюдія Картина сьома 46. Знов у Джульєтти 47. Джульєтта одна 48. Ранкова серенада 49. Танець дівчат з ліліями 50. У ліжка Джульєтти Епілог Картина дев'ята 51. Смерть Джульєтти 52. Похорони Джульєтти

Сюїти з балету

Композитором було створено ряд сюїт з музики до балету — три оркестрові сюїти (op.64-bis, Op. 64ter та op. 101), а також 10 п'єс для фортепіано (op.75).

Сюїта № 1, Op. 64-bis Народний танець Вулиця прокидається Мадригал Менует Маски Ромео і Джульєтта Смерть Тибальда

Сюїта № 2, Op. 64ter Монтеккі і Капулетті Джульєтта-дівчинка Патер Лоренцо Танець Ромео і Джульєтта перед розлукою Танець дівчат з ліліями Ромео біля гробу Джульєтти

Сюїта № 3, Op. 101 Ромео у Фонтану Ранковий танець Джульєтта Годувальниця Серенада Смерть Джульєтти

10 п'єс із балету для фортепіано, op. 75 Народний танець Вулиця прокидається Менует Джульєтта-дівчинка Маски Монтеккі і Капулетті Патер Лоренцо Меркуціо Танець дівчат з ліліями Ромео і Джульєтта перед розлукою

Балет «Ромео і Джульєтта» на українській сцені

Національна опера України[1]

• Сценарій Сергія Радлова, Сергія Прокоф'єва за однойменною трагедією Вільяма Шекспіра.
• Хореографія та постановка Анатолія Шекери.

Прем'єра на київській сцені відбулася 3 листопада 1971 року.

У 1991 році київську постановку балету «Ромео і Джульєтта» рішенням ЮНЕСКО в ювілейний рік Сергія Прокоф'єва визнано кращою інтерпретацією цього твору і нагороджено медаллю.[2]

Львівська національна опера[3]

Перша постановка відбулася у 1968 році. Виставу поновлено у 1988 році. Капітальне поновлення вистави у 2004 році в інтерпретації попередніх постановників: балетмейстера — народного артиста України Германа Ісупова, сценографа — народного художника України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Євгена Лисика, диригента — народного артиста України Ігоря Лацанича.[4]

• Диригент капітального поновлення — народний артист України Михайло Дутчак.
• Балетмейстер капітального поновлення — заслужений артист України Сергій Наєнко.
• Костюми капітального поновлення — заслужений художник України Оксана Зінченко.

Дніпропетровський академічний театр опери та балету[5]

• Лібрето заслуженого діяча мистецтв України Олександра Соколова  за мотивами одноіменної трагедії У. Шекспіра.
• Балетмейстер-постановник — заслужений діяч мистецтв України Олександр Соколов.
• Диригенти — заслужений діяч мистецтв України Ю.Пороховник, О. Кулішов.
• Сценографія, костюми  - народний художник СРСР, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Анатолій Ареф'єв. (Сценічна редакція 2003 року здійснена на основі оформлення, створеного художником у 1985—1986 рр.)[6]

Примітки

1. Національна опера України. Балет "Ромео і Джульєтта".
2. Ромео і Джульєтта. Балет.
3. Львівська національна опера. Ромео і Джульєтта. Балет.
4. "Ромео і Джульєтта". Про виставу.
5. Дніпропетровський академічний театр опери та балету. Балет. Ромео і Джульєтта. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 13 лютого 2021.
6. Ромео та Джульєтта. Архів оригіналу за 28 січня 2021.

Посилання

• Ромео и Джульетта // Пасютинская В. Волшебный мир танца. — М.: Просвещение, 1985
• 10 п'єс із балету «Ромео і Джульєтта» для фортепіано, op. 75. — mp3 записи у виконанні А. Гаврилова.

Мистецтво   Музика   Театр