Лисик Євген Микитович
Євге́н Мики́тович Ли́сик (21 вересня 1930, с. Шнирів, нині Золочівського району Львівської області — 4 травня 1991, Львів) — український театральний художник. Чоловік художниці по костюмах Оксани Зінченко. Батько художниці Анни Лисик. БіографіяНародився у селянській родині. Рано втратив матір, хлопчика виховували батько і дід. У 1937 році розпочав навчання у місцевій початковій школі. Разом з батьком відвідував сільський театр, що був розташований у Народному домі. Навчався у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (учень Романа Сельського). Відрахований з інституту 1959 року у розпал антиабстракціоністської кампанії. Через рік поновлений, однак ідеологічний тиск на митця продовжувався[2]. 1961 року закінчив навчання. Від того ж року працював у Львівському театрі опери та балету (від 1967 — головний художник). 1967 року став лауреатом Обласної премії імені О. Гаврилюка.[3] 1971 відзначений Державною премією УРСР імені Тараса Шевченка. 1975 року отримав звання Народного художника УРСР. Оформив близько 100 сценічних декорацій. Помер 4 травня 1991 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 67. 2005 року на могилі встановлено пам'ятник авторства скульптора Романа Петрука і архітектора Костя Присяжного[4]. Починаючи від 1992 у Львівській політехніці студентами створено серію експериментальних проектів «Дому Лисика» — виставкового приміщення для збереження та експонування художньої спадщини митця. Вистави
Також ставив вистави у музичних театрах Білорусі, Росії, Туреччини, Македонії (тоді — Югославії), Польщі, Молдові. КіноОформив фільм «Данило, князь Галицький» (1987, у співавт.) Примітки
Джерела
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia