Хачатурян Арам Ілліч вірм. Արամ Խաչատրiան рос. Арам Хачатурян Народився 24 травня (6 червня ) 1903 [ 4] [ 5] Тифліс Російська імперія [ 6] [ 4] [ 5] Коджорі Тифліський повіт d Тифліська губернія Російська імперія Помер 1 травня 1978 (1978-05-01 ) [ 1] [ 2] […] (74 роки) Москва СРСР [ 1] [ 7] […] Поховання Пантеон імені Комітаса Країна СРСР Національність вірмени [ 4] Діяльність композитор класичної музики диригент музичний педагог хореограф музикознавець викладач університету піаніст кінокомпозитор педагог політик віолончеліст композитор Галузь музика до фільму академічна музика балет [ 9] [ 10] [ 11] симфонія камерна музика [ 12] [ 13] [ 14] сценічна музика [ 15] [ 16] [ 17] балет[d] [ 18] [ 19] [ 20] класична музика концерт Alma mater Московська консерваторія 1934 МДУ Музичне училище імені Гнесіних 1929 Московська консерваторія 1936 Російська академія музики імені Гнесіних Науковий ступінь доктор мистецтвознавства[d] 1965 Вчителі Глієр Рейнгольд Моріцевич Відомі учні Тарівердієв Мікаел Леонович Nobuo Terahara d Знання мов російська [ 21] вірменська [ 22] англійська [ 21] Заклад Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського [ 4] [ 5] Російська академія музики імені Гнесіних Членство Спілка композиторів СРСР Академія мистецтва НДР d Радянський комітет захисту миру d 1978 [ 4] Роки активності 1926 1978 Жанр академічна музика балет концерт симфонія камерна музика Magnum opus Piano Concerto d Masquerade[d] Посада депутат Верховної ради СРСР[d] Партія КПРС 1978 [ 4] Конфесія атеїзм Брати, сестри Suren Khachatryan d У шлюбі з Nina Makarova d Автограф Нагороди IMDb ID 0006154 Сайт khachaturian.am
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем:
Хачатурян .
Ара́м Іллі́ч Хачатуря́н (вірм. Արամ Խաչատրյան , рос. Арам Хачатурян ; 24 травня (6 червня ) 1903 , Тбілісі — 1 травня 1978 , Москва ) — композитор, диригент, педагог, музично-суспільний діяч, народний артист СРСР (1954), Герой Соціалістичної Праці (1973), академік АН Вірменської РСР (1963). Дядько Карена Хачатуряна .
Був четвертим сином у родині бідного ремісника. 1921 року разом із групою вірменської молоді А. Хачатурян виїхав у Москву і вступив на підготовчі курси Московського університету , потім став студентом факультету фізики й математики. Через рік 19-літній Хачатурян вступив у Гнесінське музичне училище .
Саме в ті роки Хачатурян уперше в житті потрапив на симфонічний концерт і був вражений музикою Л. Бетховена і Рахманінова . «Танець для скрипки і фортепіано» став першою роботою композитора. «Як і всі скрипалі, я пишаюся тим, що перша серйозна робота А. Хачатуряна, його „танець“, був написаний для скрипки. Композитор відчуває скрипку, як дійсний майстер — віртуоз», — сказав Давид Ойстрах про Хачатуряна.
1929 року Хачатурян вступив у симфонічний клас Московської консерваторії , яку блискуче закінчив 1934 року і вступив до аспірантури. Ще до студентських років відносяться такі його твори, як пісня-поема для скрипки з фортепіано (1929), токата для фортепіано (1932), тріо для фортепіано, скрипки й кларнета (1932). Далі Хачатурян написав 1-ю симфонію (1934), концерти з оркестром для фортепіано (1936) і для скрипки (1940). Під час Другої світової війни працював на всесоюзному радіо, писав патріотичні пісні й марші.
У 1939 році Хачатурян написав перший вірменський балет «Щастя». Але вади лібрето балету змусили переписати більшу частину музики, і в такий спосіб «народилася» «Ґаяне». Прем'єра балету відбулася у важкі роки Другої світової війни, узимку (3 грудня 1942 року). В 1943 році за цей балет Хачатурян одержав сталінську премію першого ступеня — одну з найвищих нагород того часу в сфері культури. Через дуже короткий час після прем'єри цей балет завоював всесвітню славу. Балет «Спартак» став найбільшою роботою Хачатуряна після війни. Партитура балету була завершена в 1954 році, а в грудні 1956 року відбулася прем'єра. Відтоді цей балет став «частим гостем» на найкращих сценах світу.
Одночасно Хачатурян працював у театрі й кіно: «Маскарад» , «Зангезур», «Пепо» , «Володимир Ілліч Ленін», «Російська проблема», «Секретна Місія», «у них є Батьківщина» , «адмірал Ушаков» , «Джордано Бруно» , «Отелло» , «Сталінградська битва» та інших. З 1950 року Хачатурян виступав як диригент, гастролював з авторськими концертами в багатьох містах СРСР і за кордоном.
З 1950 року викладав композицію в Московській консерваторії і в інституті ім. Гнесіних (з 1951 — професор). Серед його учнів — А. Я. Ешпай і М. Л. Тарівердіев . З 1957 року А. І. Хачатурян займав пост секретаря Спілки композиторів СРСР.
3 симфонії (1934, 1944, 1947)
Танцювальна сюїта 1933 Два танці — 1935 Ода пам'яті В. І. Леніна — 1949 Сталінградська битва — 1949 Урочиста поема — 1952 Вітальна увертюра (Приветственная увертюра ) — до відкриття XXI з'їзду КПРС , 1958 Сюїти
Сюїта з балету «Щастя» № 1 — 1939 Сюїта з балету «Щастя» Nr.2 — 1939 Сюїта з балету «Гаяне» № 1 — 1943 Сюїта з балету «Гаяне» № 2 — 1943 Сюїта з балету «Гаяне» № 3 — 1943 Сюїта з музики до спектаклю «Маскарад» — 1943 Сюїта з музики до фільму «Сталінградська битва» — 1949 Сюїта з музики до спектаклю «Валенсіанська вдова» — 1953 Сюїта з балету «Спартак» № 1 — 1955 -57 Сюїта з балету «Спартак» № 2 — 1955 -57 Сюїта з балету «Спартак» № 3 — 1955 -57 Сюїта з музики до спектаклю «Лермонтов» — 1953 Сюїта з балету «Спартак» № 4 — 1967
Марш для духового оркестру № 1 — 1929 Марш для духового оркестру № 2 — до десятиліття Вірменської РСР, 1930 Обробка вірменських народних пісень — для духового оркестра , 1933 Обробка узбецьких народних пісень — для духового оркестра , 1933 Героям Вітчизняної війни — марш для духового оркестра, 1942 Марш Московської Червонопрапорної міліції — 1973
Концерт для фортепіано з оркестром — 1936 Концерт для скрипки з оркестром — 1940 Концерт для віолончелі з оркестром — 1946 Рапсодія для віолончелі з оркестром — 1961 /62 Рапсодія для скрипки з оркестром — 1963 Рапсодія для фортепіано з оркестром — 1967
Поема про Сталіна (1938)Три арії (Поема, Легенда, Дифірамб), для високих голосів і оркестру (1946)Ода радості для солістів з оркестром (1956)Балада про Батьківщину , для солістів з оркестром (1961)
Танок B-Dur op.1 — для скрипки і фортепіано, 1926Пісня-поема (на честь ашугів ) — для скрипки і фортепіано, 1929Allegretto — для скрипки і фортепіано, 1929Струнний квартет (1931)
Тріо для кларнету, скрипки і фортепіано (1932)
Сюїта — для альта і фортепіано, 1929-32Танок — для балалайки і домри, 1929-32Подвійна фуга — для струнного квартету, 1932Скрипкова соната — 1932
Для фортепіано
Поема (1925)
Поема (1926)
Вальс-етюд (1926)
Andantino (1926)
Варіації на тему Сольвейґ (1928)
7 речетативів і фуг (1928, 1966)
Хореографічний вальс (1944)
Три п'єси (Ostinato, Романс, Фантастичний вальс) (1945)
Альбом для дітей № 1 (1947)
Вальс-маскарад (1952)
Сонатіна (1959)
Соната (1961)
Альбом для дітей № 2 (1965) та інші твори
Для струнних інструментів
Соната-фантазія C-Dur — для віолончелі соло, 1974Соната — для скрипки соло, 1975Соната — для альта соло, 1976
Пісні
Музика до вистав і кінофільмів
Транскрипції
Арам Хачатурян — лауреат Сталінської (1941 , 1943 , 1946 , 1950 ), Ленінської (1959 ) і Державної премій (1971 ), Державної премії Вірменської РСР (1965 ). Нагороджений орденом Леніна (1939), орденом Трудового Червоного Прапора (1946), медалями.
31 жовтня 2006 р. у Москві відкритий пам'ятник Араму Хачатуряну. Скульптор Георгій Франгулян і архітектор Ігор Воскресенський . У церемонії відкриття брали участь президент Вірменії Роберт Кочарян , мер Москви Юрій Лужков і дружина російського президента Людмила Путіна .
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Генеалогія та некрополістика Література та бібліографія Тематичні сайти Словники та енциклопедії Довідкові видання Нормативний контроль
