Закінчив Гельсінський університет, у 1985 році успішно захистив дисертацію. Професор слов'янської філології Гельсінського університету, займався науковими дослідженнями в університеті Арістотеля (впродовж квітня-травня 1999 року) і в Уппсальському університеті (лютий-березень 2007 року). Член Міжнародного комітету славістів (1993—2010), голова Нордичної асоціації славістів (1994—1997), заступник декана гуманітарного факультету Гельсінського університету (2004—2006), член Академії есперантистів з 1998 року[2].
У 2000 році номінований на звання есперантиста року організацією La Ondo de Esperanto.
Ліндстедт відомий як дослідник проблематики «вроджених есперантистів». У 1996 році науковець, вивчаючи кількість носіїв мови есперанто, зробив такі висновки:
до 1000 осіб вважають есперанто рідною мовою;
до 10 тисяч осіб вільно нею спілкуються;
до 100 тисяч осіб можуть застосовувати мову есперанто для ефективної комунікації;
до 1 мільйона осіб знають окремі елементи есперанто[3].
Бібліографія
Доповіді фінської делегації на XIV міжнародному з'їзді славістів = Finnish contributions to the 14th International Congress of Slavists : Ohrid, September 10-16, 2008. Helsinki: Institute for Russia and Eastern Europe, 2008, 257 p. (Studia Slavica Finlandensia; 25)/
Finnish Contributions to the 13th International Congress of Slavists , Ljubljana, August 15-21, 2003. Venäjän ja Itä-Euroopan instituutti, 2003 277 p. (Studia Slavica Finlandensia; 20)/
Hejma vortaro: Vortareto de hejmaĵoj en Esperanto. Rotterdam: Universala Esperanto-Asocio, 1999, 62 p.
Studia Slavica Finlandensia in Congressu XII Slavistarum Internationali Cracoviae Anno MCMXCVIII Oblata .Tomus XV . Venäjän ja Itä-Euroopan instituutti, 1998, 168 p. (Studia Slavica Finlandensia; 15)/
On the semantics of tense and aspect in Bulgarian . Helsingin Yliopisto, 1985, 320 p. (Slavica Helsingiensia; 4)[4].
