|
Волапюк
Волапю́к (Volapük: від vol — світ + pük — мова, тобто «мова світу») — штучна мова, створена у 1879 році німецьким католицьким священником Йоганном Мартіном Шлеєром. У порівнянні з іншою відомою штучною мовою — есперанто, волапюк значно менше поширена. Загальна інформаціяВолапюк — це один із найбільш вдалих проєктів створення штучної мови. Вона набула достатньої популярності з часу своєї появи у 1879 році завдяки німецькому священнику Йоганну Мартіну Шлеєру. Слово волапюк означає «світова мова». Оскільки цій мові властиві відмінювання і дієвідмінювання, то можна зробити висновок, що, можливо, ця мова може бути схожою на мови типу латинської або на деякі слов'янські. Простий синтаксис, фонетичний принцип орфографії, короткі слова та здебільшого односкладові корені також притаманні волапюку. Наголос у мові сталий, падає на останній склад. Лексичний фонд штучної мови створений на основі слів англійської мови (навіть саме слово волапюк походить з двох слів «world» і «speak»). Але є у волапюка й слова, які походять з інших мов, наприклад, німецької (veg — дорога), латинської (sol — сонце), грецької (top — місце) та ін. Багато слів вигаданих (bal — один) або надзвичайно перекручених, що навіть неможливо впізнати. Наприклад, tik — думка, з англ. «think». В граматиці є багато різних форм. Іменники відмінюються за чотирма відмінками й числами. Дієслова відмінюються за часами, особами, числами, способами. ІсторіяВ 1879 р. Йоганн Мартін Шлеєр в баварській літературній газеті «Sionsharfe» німецькою мовою опублікував статтю «Проєкт всесвітньої мови та всесвітньої граматики для освічених людей всіх націй Землі». Роком пізніше він видає підручник «Volapük, die Weltsprache» («Волапюк, всесвітня мова»). Робота Шлеєра була першим в історії людства проєктом штучної міжнародної мови, яка переросла в «живе» знаряддя спілкування різномовних людей, отримала поширення в багатьох країнах світу. В Європі, Азії, Австралії виникають спільноти волапюкістів. З 1881 р. регулярно видається двомовна газета «Weltschpracheblatt — Volapükabled» — центральний орган волапюкського руху. З 1889 р. газета виходить тільки однією мовою — волапюком (проіснувала до 1908 р.), крім неї ще 13 газет цією мовою. Побачило світ 400 книг мовою волапюк. В процесі використання мови виявлялися її недоліки: громіздкі граматичні форми, змінені до невпізнанності міжнародні слова. Шлеєр був категорично проти будь-яких змін. Прагнучи, щоб всі кореневі слова були односкладовими, починалися і закінчувалися приголосними, він змінював запозичені слова. Наприклад, такі загальновідомі інтернаціоналізми, як комплімент, диплом, республіка, проблема у Шлеєра перетворилися на дублети plim, plom, blik, blem. Буква r була виключена з алфавіту, через що змін зазнали навіть власні назви: Португалія — Bodugän, Америка — Melop, Африка — Filop, Росія — Lusän. На II всесвітньому конгресі волапюкістів (1887 р., Мюнхен), було засновано міжнародну академію волапюка. Президентом академію було обрано Шлеєра, директором став Огюс Керкгофс. Кульмінацією поширення волапюка був III всесвітній конгрес волапюкістів у 1889 р., під час якого було прийнято рішення скласти просту граматику мови, виключити всі зайві форми, поповнити й вдосконалити словник. Шлеєр не визнав рішень академії й порвав з нею. Існує Вікіпедія мовою волапюк. Майже всі її статі започатковані ботами. Майже всі боти створені єдиним активним учасником проєкту — Smeira. Абетка і фонетика
Примітка: ä, ö і ü інколи можуть записуватися як ay, oy і uy відповідно (схоже на німецький альтернативний запис ae, oe, ue). Приклади
Коли вивчають чужу мову, словник становить труднощі. Необхідно постійно шукати невідомі слова, і, як наслідок, інтерес втрачається. У елементарної частини, проте, ця проблема подолана, тому що коректний переклад слова з'являється під словами Волапюк. Слідує добірка (текстів для) читання і передбачається, що слова волапюк прочитуються вголос. Граматика і базовий словник вже дані у введенні; проте рекомендується побіжний погляд на переказ, щоб забезпечувалося загальне розуміння. Мудро сказано, що краще трохи вчення кожен день, ніж багато навчання в один день. Джерела
Посилання
 Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Волапюк |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
