Раумізм

Раумізм (есп. Raŭmismo; від назви міста Раума (Фінляндія)) — ідеологія, яка спрямована на критику традиційного есперанто-руху, визначаючи есперантистів як «самостійну діаспорну мовну меншину»[1]. Раумізм виділяє нові лінгвістичні принципи, відповідно до яких есперанто є не тільки засобом комунікації, а й засобом ідентифікації його носіїв.

Маніфест Рауми

Раумізм заснований на Маніфесті в Раумі, який був прийнятий у 1980 році під час XXXVI Всесвітнього молодіжного конгресу есперанто.

Маніфест складається з п'яти розділів:

• Криза ідентичності: констатація необхідності мотивувати приналежність есперанто чимось конкретним.
• Критика старих цілей: ідеї надання офіційного статусу есперанто, а також протистояння з англійською мовою.
• Нові цілі: поширення есперанто, поступова реалізація цінностей:

  Пропедевтична цінність есперанто;

  Контакти між простими людьми;

  Недискримінаційні контакти;

  Міжнародна культура нового типу.

• Конгреси як шлях до зростання: збільшення кількості есперанто-зустрічей і зміцнення використання есперанто як робочої мови на спеціальних міжнародних конференціях.
• Висновок про віру в нове майбутнє есперанто.

Esperanta Civito

У серпні 1998 року виникає Esperanta Civito^[eo] (укр. есперантистський поліс), який визначає себе послідовником реалізації раумізму[2]. Esperanta Civito прагне бути суб'єктом міжнародного права, маючи деякі атрибути державності такі, як-от: конституція, партії, парламент.

Критика

Раумізм, як і Esperanto Civito, офіційно не визнається більшістю есперантистів.

Посилання

• Raŭmismo [Архівовано 7 липня 2017 у Wayback Machine.] (еспер.)
• Jorge Camacho. La liturgio de l' foiro (Elementoj por ekzegezo) (еспер.)
• Diskuto dum junio 2000 en Bja-listo (еспер.)

Примітки

1. Manifesto de Raŭmo [Архівовано 27 червня 2016 у Wayback Machine.](еспер.)
2. Esperanta Civito [Архівовано 7 липня 2017 у Wayback Machine.] (еспер.)