Жуличі (Польща)

Село Жуличі пол. Żulice Координати 50°32′00″ пн. ш. 23°48′00″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Томашівський повіт Гміна Телятин Населення 371 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 84 Поштовий індекс 22-652 Автомобільний код LTM SIMC 0901890 GeoNames 753064 OSM ↑2691016 ·R (Ґміна Телятин) Жуличі Жуличі (Польща) Жуличі Жуличі (Люблінське воєводство)  Жуличі у Вікісховищі

Жуличі[2] (Жуліце, пол. Żulice) — село в Польщі, у гміні Телятин Томашівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 371 особа (2011[1]).

Історія

Колишня церква Воскресіння. Фото 2020 р.

Вперше існування церкви в селі відзначене у 1472 р.[3]

Наступна згадка походить щойно з 1749 р. в зв'язку з участю священика у Білопольському соборі духовенства Холмської єпархії. У акті візитації 1775 р. описана дерев'яна будівля з трьома маківками на даху. За легендою, ця церква була збудована на цвинтарі, розташованому неподалік панської садиби. В роки володіння садибою дідича Вінцента Макомаського (початок XIX ст.) в нього проживала його племінниця Романовська з недорозвиненою донькою, яка боялася церковних дзвонів. Тому дідич Макомаський збудував на певній віддалі від села під лісом цегельню, в якій випалювали цеглу на нову муровану церкву, розташовану поряд з лісом, будівництво якої завершено у 1828 р. З 1875 р. православна.[3]

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою[4].

Після першої світової війни церква перетворена на костел. В часах німецької окупації знову православна парафіяльна церква. У 1945 р. відремонтована і перетворена на костел[3].

У 1943—1944 роках польські шовіністи вбили в селі 18 українців[5]. У серпні 1944 року місцеві мешканці безуспішно зверталися до голови уряду УРСР Микити Хрущова з проханням включити село до складу УРСР, звернення підписало 90 осіб[6].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Демографія

У 1943 році в селі проживало 365 українців і 232 поляки[2].

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	185	47	119	19
Жінки	186	32	107	47
Разом	371	79	226	66

Особистості

Народилися

• Петро Грицик (нар. 1944) — український живописець[8].

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Богдан Гук. Żulice. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. (пол.)
3. 2005 р. Церкви Холмської єпархії.
4. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
5. Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 26 грудня 2022.
6. Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. рр. Документи, матеріали, спогади. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 1996. — Т. 1: 1939-1945 рр. — С. 280-281.
7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
8. Міщенко І. І. Грицик Петро Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жуличі (Польща)
• Богдан Гук. Żulice. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. (пол.)

Портал «Польща»