|
Ескадрені міноносці типу «Мінекадзе»
Ескадрені міноносці типу «Мінекадзе» (яп. 峯風型駆逐艦, Minekazegata kuchikukan) — ескадрені міноносці Імперського флоту Японії періоду 1920-х років, які взяли участь у Другій світовій війні. КонструкціяЕскадрені міноносці типу «Мінекадзе» відкрили новий етап японського кораблебудування, який характеризувався переходом від прямого копіювання іноземних взірців або їх наслідування до власних розробок. Кони стали основою для трьох наступних серій есмінців. Артилерійське озброєння складалось з чотирьох 120/45-мм гармат. Одна гармата розміщувалась в носовій частині, інша в кормовій, ще дві гармати - попереду та позаду другої димової труби. Таке розташування мало певні недоліки, оскільки в ніс та корму могла стріляти лише одна гармата, а середні гармати могли стріляти лише у вузьких секторах, обмежених димовими трубами. 533-мм торпедні апарати розміщувались між зрізом короткого напівбака та містком, що дозволяло вести стрільбу у носовому секторі, але в погану погоду апарати сильно заливались, що було серйозним недоліком для океанських кораблів. Ескадрені міноносці типу «Мінекадзе» першими кораблями у японському флоті, оснащеними турбінами із зубчатими передачами. Силова установка складалась з 4 котлів і 2 турбозубчатих агрегатів потужністю 38 500 к.с., що дало змогу розвивати швидкість у 39 вузлів, а «Сімакадзе» на випробуваннях розвинув швидкість у 40 вузлів. МодернізаціїПісля появи есмінців типу «Фубукі» всі попередні серії зарахували до розряду застарілих, і протягом 1937-1941 років їх переобладнали для різноманітних потреб. Так, «Якадзе» був переобладнаний на корабель управління радіокерованого корабля-мішені «Сетцу», а з 1942 року сам став мішенню. На інших кораблях протягом 1937-1939 років зменшили запас палива на 100 т, встановили козирки над димовими трубами. При цьому водотоннажність зросла до 1552 т, а швидкість впала до 36 вузлів. Протягом 1939-1940 років «Надакадзе» та «Сімакадзе» переобладнали на патрульні кораблі, озброєні двома 120-мм гарматами, десятьма 25-мм зенітними автоматами, двома 533-мм торпедними апаратами та 16 глибинними бомбами. Їхня водотоннажність склала 1390/1700 т. Наприкінці 1941 року їх переобладнали на носіїв десантних катерів «Дзайхацу», при цьому зняли одну гармату. Кораблі могли нести 2 катери та 250 десантників. До 1944 року на вцілілих кораблях кількість 25-мм зенітних автоматів довели до 13 одиниць. Важко пошкоджений «Намікадзе» у серпні 1944 року переобладнали для носій людино-торпед «кайтен». Його корму зрізали, демонтували 3 з 4 гармат та всі торпедні апарати, також вилучили один з котлів, що зменшило максимальну швидкість до 29,5 вузлів. «Сіокадзе», пошкоджений у січні 1945 року, планували переобладнати подібним чином, але до кінця війни роботи не були завершені. «Савакадзе» та «Юкадзе» переобладнали у кораблі протиповітряного дозору, встановивши на них радари та збільшивши кількість зенітного озброєння. Представники
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
