Фуюцукі (1944)

«Фуюцукі»
冬月
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «Акідзукі»
Держава прапора Японія Японія
Належність
Корабельня верф ВМФ у Майдзуру
Закладено 8 травня 1943
Спущено на воду 20 січня 1944
Введено в експлуатацію 25 травня 1944
На службі 1944—1945
Виведений зі складу флоту 20 листопада 1945
Статус використаний як хвилеріз у порту Вакамацу, потім зданий на злам
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 2743
Довжина 134,2 м
Ширина 11,6 м
Осадка 4,2 м
Технічні дані
Рухова установка 2 парові турбіни, 4 парові котли
Потужність 50 000 к.с. (37 МВт)
Швидкість 33 вузла
Дальність плавання 8300 миль (15 400 км) на швидкості 18 вузлів
Екіпаж 300
Озброєння
Артилерія 8 (4×2) × 100-мм / 65 калібрів гармат тип 98
Торпедно-мінне озброєння 4 (1х4) × 610-мм торпедних апарати, запас 8 торпед

72 глибинні бомби

Зенітне озброєння до 51 25-мм гармати

«Фуюцукі» (Fuyutsuki, яп. 霜月) — ескадрений міноносець Імперського флоту Японії типу «Акідзукі» (підтип «Фуюцукі»), який брав участь у Другій світовій війні.

Історія створення

Корабель був закладений 8 травня 1943 року на верфі ВМФ у Майдзуру. Спущений на воду 20 січня 1944 року, став до ладу 25 травня того ж року.

Історія служби

29—30 червня 1944-го «Фуюцукі» здійснив свій перший похід, виконавши транспортний рейс з Йокосуки до Тітідзіми (острови Огасавара). 15—17 липня корабель здійснив ще одну транспортну місію, цього разу між Куре та островом Окінава, при цьому з 15 липня він рахувався у 41-й дивізії ескадрених міноносців. З 29 липня по 4 серпня «Фуюцукі» ескортував легкий авіаносець «Дзуйхо», який своєю чергою забезпечував проведення конвою з Йокосуки до Тітідзіми та назад у Японію.

12 жовтня 1944-го «Фуюцукі» супроводжував легкий крейсер «Ойодо» в переході з Йокосуки до Куре та був при цьому торпедований американським підводним човном «Трепанг». Есмінець зазнав певних пошкоджень, втім, ремонт у Куре тривав не надто довго — з 14 жовтня по 20 листопада.

З 23 листопада по 10 грудня 1944-го «Фуюцукі» та ще один есмінець супроводили авіаносець «Дзюнйо» у круговому рейсі з Японії до Маніли, при цьому на зворотному шляху вони також ескортували з Мако (база на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки) лінкор «Харуна». Вже на підході до Японії 8 грудня «Дзюнйо» був торпедований підводним човном та зазнав істотних пошкоджень (так і не був відремонтований до завершення війни).[1]

Наступні кілька місяців «Фуюцукі» провів у Внутрішньому Японському морі, а 6—7 квітня 1945-го ескортував лінкор «Ямато», який вирушив у самогубчу місію проти союзного флоту, що розпочав операцію на Окінаві. Більшість загону разом з «Ямато» загинуло, тоді як «Фуюцукі» отримав лише легкі пошкодження від обстрілу, загинуло 12 членів екіпажу. Есмінець провів порятунок вцілілих з «Ямато», після чого повернувся до Японії.

20 серпня 1945-го, вже через кілька діб після оголошення про капітуляцію, «Фуюцукі» підірвався на міні біля порту Моджі та втратив корму.

У листопаді 1945-го «Фуюцукі» виключили зі списків флоту та певний час використовували як хвилеріз у порту Вакамацу, після чого здали на злам.[2]

Література

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
  • С. В. Патянин. Эскадренные миноносцы и миноносцы Японии (1879—1945 гг.). — Санкт-Петербург, 1998. (рос.)

Примітки

  1. Imperial flattops. www.combinedfleet.com. Процитовано 3 грудня 2021.
  2. Long Lancers. www.combinedfleet.com. Процитовано 3 грудня 2021.