Ескадрені міноносці типу «Сірацую»

Схема ескадреного міноносця «Сірацую»
Проєкт
Назва: Ескадрені міноносці типу «Сірацую»
Будівництво: 1931—1935
У експлуатації: 1933—1945
Побудовано: 10
Втрачено: 10
Основні характеристики
Тип: ескадрений міноносець
Водотоннажність: 1712 т
Довжина: 103,5 м
Ширина: 9,9 м
Осадка: 3,5 м
Потужність: 42 000 к.с.
Двигуни: 2 парові турбіни
Швидкість: 34 вузли
Дальність
плавання:		 4000 миль на швидкості 18 вузлів
Екіпаж: 180
Озброєння:
  • 5 (2x2, 1x1) x 127-мм/50 гармат «Тип 3»
  • 2 x 13-мм зенітні гармати 13,2 mm Hotchkiss M1929
  • 8 (4x2) x 610-мм торпедні апарати «Тип 92»
  • 16 торпед «Тип 93»
  • 2 бомбомети
  • 16 глибинних бомб

Ескадрені міноносці типу «Сірацую» (яп. 白露型駆逐艦, Shiratsuyugata kuchikukan) — ескадрені міноносці Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни.

Історія створення

Перші шість кораблів типу «Сірацую» були замовлені за програмою будівництва флоту 1931 року і розглядались як есмінці типу «Хацухару» (підтип «Аріаке»). Вони були розроблені для супроводу японських головних ударних сил і для проведення як денних, так і нічних торпедних атак проти ВМС США під час їхнього просування через Тихий океан, відповідно до японських військово-морських стратегічних прогнозів.

Але після інциденту з міноносцем «Томодзуру», який у 1934 році перекинувся під час навчань через проблеми з остійністю, в конструкцію кораблів внесли низку змін, внаслідок чого кораблі були виділені в окремий тип. Решта чотири кораблі замовлялись за програмою 1934 року.

Конструкція

На відміну від підтипу «Аріаке», нові кораблі мали меншу ширину корпуса, більшу осадку, та зменшені надбудови. Силова установка залишилась такою, як на есмінцях типу «Хацухару». Вона була значно легшою та ефективнішою, ніж на есмінцях типу «Фубукі». Її потужність становила 42 000 к.с., що забезпечувало швидкість у 34 вузли.

Артилерійське озброєння складалось з шести 127-мм/50 гармат «Тип 3», які розміщувались попарно у трьох баштах. Торпедне озброєння посилилось, оскільки вперше у японському флоті були встановлені нові торпедні апарати «Тип 92», які використовували торпеди «Тип 93» — найпотужніші, найдалекобійніші та найшвидші торпеди того часу.

Представники

Назва Верф Закладений Спущений на воду Вступив у стрій Доля
Сірацую Верф ВМФ в Сасебо 14 листопада 1933 року 5 квітня 1935 року 7 вересня 1936 року Затонув 15 червня 1944 року у Філіппінському морі унаслідок зіткнення
Сігуре Верф «Uraga Dock» 9 грудня 1933 року 18 травня 1935 року 7 вересня 1936 року Потоплений 24 січня 1945 року у Південнокитайському морі
Мурасаме Верф «Фуджінагата» в Осаці 1 лютого 1934 року 20 червня 1935 року 7 січня 1937 року Потоплений 5 березня 1943 року підводним човном «Воллер» в бою у протоці Блеккет
Юдачі Верф ВМФ в Сасебо 16 жовтня 1934 року 21 червня 1936 року 7 січня 1937 року Потоплений 13 листопада 1942 року крейсером «Портленд» у бою біля Гуадалканала
Харусаме Верф ВМФ в Майдзуру 3 лютого 1935 року [[21 вересня 1935 року 26 серпня 1937 року Потоплений 8 червня 1944 року біля Нової Гвінеї
Самідаре Верф «Uraga Dock» 19 грудня 1934 року 6 липня 1935 року 19 січня 1937 року Потоплений 26 серпня 1944 року на Палау
Умікадзе Верф ВМФ в Майдзуру 4 травня 1935 року 27 листопада 1936 року 31 травня 1937 року Потоплений 1 лютого 1944 року біля Труку
Ямакадзе Верф «Uraga Dock» 25 травня 1935 року 25 лютого 1936 року 30 червня 1937 року Потоплений 25 червня 1942 року біля східного узбережжя Хонсю
Кавакадзе Верф «Фуджінагата» в Осаці 25 квітня 1935 року 1 листопада 1936 року 30 квітня 1937 року Потоплений в ніч з 5 на 6 серпня 1943 року в бою у затоці Велья
Судзукадзе Верф «Uraga Dock» 9 липня 1935 року 11 березня 1937 року 31 серпня 1937 року Потоплений 25 січня 1944 року при прямуванні на Маршаллові острови

Література

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
  • С. В. Патянин. Эскадренные миноносцы и миноносцы Японии (1879—1945 гг.). — Санкт-Петербург, 1998. (рос.)

Посилання