Усугумо (1928)

«Усугумо»
薄雲
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «Фубукі»
Держава прапора Японія Японія
Належність
Корабельня верф Ishikawajima в Токіо
Замовлено 1923 фінансовий рік
Закладено 21 жовтня 1926
Спущено на воду 26 грудня 1927
Введено в експлуатацію 26 липня 1928
На службі 1928—1944
Загибель 5 липня 1944 потоплений у Охотському морі
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1750
Довжина 118,4 м
Ширина 10,4 м
Осадка 3,2 м
Технічні дані
Рухова установка 2 парові турбіни, 4 парові котли
Потужність 50 000 к.с. (37 МВт)
Швидкість 38 вузлів
Дальність плавання 5000 миль (9300 км) на швидкості 14 вузлів
Екіпаж 219
Озброєння
Артилерія 5 (3×2) × 127-мм / 50 калібрів гармат Тип 3
Торпедно-мінне озброєння 9 (3х3) × 610-мм торпедних апаратів (18 торпед)

18 глибинних бомб

Зенітне озброєння 2 × 13-мм зенітних кулемети
Усугумо (1928). Карта розташування: Сахалінська область
05.07.44
05.07.44
Район потоплення «Усугумо»

Усугумо (Usugumo, яп. 薄雲) — ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який брав участь у Другій світовій війні.

Корабель, який став сьомим серед есмінців типу «Фубукі», спорудили 1928 року на верфі Ishikawajima в Токіо.

Напередодні вступу Японії до Другої світової війни «Усугумо» належав до 12-ї дивізії ескадрених міноносців. Втім, 15 серпня 1940-го есмінець зазнав серйозних пошкоджень, підірвавшись на міні біля узбережжя Південного Китаю, після чого до літа 1942-го проходив ремонт у Майдзуру, а тому не зміг взяти участь у бойових діях початкового періоду (12-та дивізія діяла у Південно-Східній Азії, а на початку березня 1942-го була розформована).

З 20 липня 1942-го «Усугумо» підпорядкували П'ятому флоту, який відповідав за операції в північній зоні (Алеутські та Курильські острови, Хоккайдо, Сахалін). 5—6 серпня есмінець пройшов до Омінато (важлива база ВМФ на північному завершенні Хонсю), після чого взявся за патрульно-ескортну службу, супроводжуючи конвої до Парамуширу і Шумшу та назад.

14—15 жовтня 1942-го «Усугумо» супроводив переобладнаний гідроавіаносець «Кімікава-Мару» з Омінато до Йокосуки, а 21 жовтня вирушив з ним у транспортний рейс до Киски та Атту (зайняті японцями влітку 1942-го острови на заході Алеутів), з якого кораблі прибули 13 листопада до Парамуширу.[1] В наступні місяці «Усугумо» здійснив низку виходів з Парамуширу до Алеутських островів, зокрема виконав транспортні рейси до Атту (6—9 грудня 1942, 28—31 січня 1943) та супроводжував конвої до Киски (23—30 грудня 1942, 11—27 січня 1943).

З 10 по 26 лютого 1943-го «Усугумо» пройшов ремонт у Куре, а 28 лютого прибув до Омінато й відновив патрульно-ескортну службу. З 7 по 13 березня «Усугумо» разом зі ще 5 есмінцями супроводжували 2 важкі та 2 легкі крейсери, які прикривали легкий крейсер та два транспорти, що 10 березня доставили припаси на Атту. 23 березня «Усугумо» вийшов з Парамуширу для супроводу тихохідного транспорту «Санко-Мару», разом з ним становлячи першу групу конвою, що мав за пункт призначення Атту. 26 березня друга та третя групи конвою зустрілись із американським з'єднанням та провели з ним безрезультатний бій біля Командорських островів, у якому «Усугумо» не брав участі. У підсумку транспортна операція була скасована і 28 березня кораблі повернулись на Парамушир.[2] 2 та 8 квітня «Усугумо» пробував вийти у транспортні рейси з Парамуширу до Атту, проте їх довелось скасувати через погану погоду.

З 16 квітня по 10 травня 1943-го есмінець пройшов у Омінато черговий ремонт. 11 травня американці розпочали операцію взяття Атту під контроль, після чого 12 травня «Усугумо» вийшов з Омінато для зустрічі з важким крейсером «Мая» (до того перебував на Шумшу). Втім, для висадки на Атту залучили великі сили й 15 травня крейсер у супроводі «Усугумо» повернувся на Курили до Парамуширу.  

У липні 1943-го «Усугумо» залучили до операції з евакуації гарнізону Киски. З 7 по 17 липня призначений для цього загін (який в цілому нараховував 2 легкі крейсери та 11 есмінців) перебував у морі, проте не зміг виконати завдання через погану погоду. У період з 22 по 31 липня відбулась друга спроба того ж загону (втім, один з есмінців довелось відіслати з півдороги на Парамушир через зіткнення). Цього разу 29 липня вдалось зняти з Киски гарнізон і доставити його на Курильські острови, причому «Усугумо» прийняв на борт майже п'ять сотень бійців.

З 25 листопада 1943 по 1 лютого 1944 «Усугумо» пройшов ремонт у Куре, під час якого, зокрема, з корабля зняли одну установку головного калібру та додали три строєні й одну спарену установки 25-мм зенітних автоматів. 7—9 лютого 1944-го есмінець супроводив важкий крейсер «Наті» з Токійської затоки до Омінато, після чого повернувся до патрульно-ескортної служби у північній зоні (відомо, що навесні він супроводжував конвої до островів Мацува та Уруп). З кінця травня по кінець червня 1944-го «Усугумо» пройшов ремонт і модернізацію в Омінато та Куре.

2 липня 1944-го «Усугумо» вийшов з порту Отару (обернене до Японського моря узбережжя острова Хоккайдо) для супроводу на Курильські острови конвою KI-504. 5 (за іншими даними — 7) липня в південній частині Охотського моря, за дві з половиною сотні кілометрів на північний захід від Урупа, есмінець був торпедований та потоплений американським підводним човном «Скейт», який випустив по ньому три торпеди й досягнув двох влучань. Загинуло 267 осіб, що перебували на борту, ще 49 вдалось урятувати.[3][4]

Примітки

  1. Japanese Auxiliary Seaplane Tenders. www.combinedfleet.com. Процитовано 27 листопада 2021.
  2. Japanese Army Auxiliary Transports. www.combinedfleet.com. Процитовано 27 листопада 2021.
  3. Long Lancers. www.combinedfleet.com. Процитовано 27 листопада 2021.
  4. Skate (SS-305) of the US Navy - American Submarine of the Balao class - Allied Warships of WWII - uboat.net. uboat.net. Процитовано 27 листопада 2021.