Станом на 1885 рік волость складалася з 16 поселень, 10 сільських общин[2]. Населення — 8425 осіб (4178 чоловічої статі та 4247 — жіночої), 637 дворових господарства[2]. Основні поселення волості на 1885 рік[2]:
Домбровиця — колишнє державне і власницьке містечко при річці Горинь за 140 верст від повітового міста, 2188 осіб, 204 двори; волосне правління; 2 православних церкви, костел, кладовищенська католицька каплиця, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, школа, 3 постоялих вдори, 5 постоялих будинків, 47 лавок, 2 водяних млини, вітряк. За 3 версти — садиба Воробин із католицькою каплицею (домова), водяним млином, пивоварним та винокурним заводами. За 4 та 8 верст — цегельні заводи.
Берестя — колишнє державне і власницьке село при річці Горинь, 625 осіб, 69 дворів, кладовищенська православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
Залішани — колишнє власницьке село при струмкові, 85 осіб, 11 дворів, православна церква.
Селець — колишнє власницьке село при річці Горинь, 815 осіб, 86 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
Станом на 1890 рік у Домбровицькій волості налічувалося 16 поселень, 8 сільських общин, 1154 дворів і 6926 жителів[1]. Волосним старшиною був Гнат Воротнюк, писарем — Феодосій Рабешко[1].
Станом на 1896 рік у Домбровицькій волості налічувалося 16 поселень (1 містечко, 15 сіл та інших поселень), 8 сільських общин, 1156 дворів і 7508 жителів[3]. Старшиною волості був Андрій Ракович, писарем — Павло Хранчевський[3].
Станом на 1898 рік у Домбровицькій волості налічувалося 16 поселень (1 містечко, 15 сіл та інших поселень), 8 сільських общин, 1288 дворів і 7606 жителів[4]. Старшиною волості був Андрій Ракович, писарем — Олександр Шмутківський[4].
Станом на 1900 рік у Домбровицькій волості налічувалося 23 поселення (1 містечко, 22 села та інших поселень), 8 сільських общин, 1550 дворів і 8379 жителів[5]. Волосним старшиною був Григорій Пінчук, писарем — Віктор Сус[5].
У 1906 році у волості було 40 поселень: 1 містечко, 15 сіл, 4 фільварки, 9 урочищ і 11 пунктів лісової сторожі[12]. Список населенех пунктів волості у 1906 році[12]:
Станом на 1910 рік у Домбровицькій волості налічувалося 18 поселення (1 містечко, 17 сіл та інших поселень), 8 сільських общин, 2103 двори і 9861 житель[6]. В. о. волосного старшини був Пінчук, писарем — А. Мельник[6].
Станом на 1913 рік у Домбровицькій волості налічувалося 42 поселення (1 містечко, 41 село та інших поселень), 8 сільських общин, 1490 дворів і 11 758 жителів[7]. Волосним старшиною був Т. Пінчук, писарем — А. Мельник[7].
Станом на 1916 рік у Домбровицькій волості налічувалося 42 поселення (1 містечко, 41 село та інших поселень), 8 сільських общин, 1872 двори і 11 990 жителів[8]. Старшиною волості був П. Пінчук, писарем — А. Мельников[8].
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в гміні налічувалося 2072 будинки та 12 214 мешканців, з них: 5902 чоловіки та 6312 жінок; 11 198 православних (91,68 %), 701 римо-католик (5,74 %), 314 юдеїв (2,57 %) та 1 євангельський християнин; 10 438 українців (85,46 %), 765 поляків (6,26 %), 701 «тутейший» (5,74 %), 273 євреї (2,24 %), 17 білорусів, 15 росіян, 2 литовці, 2 шведи та 1 естонець[13]. Станом на 1921 до гміни належало 48 населених пунктів (17 сіл, 3 хутори, 4 фільварки, 16 лісничівок, 3 цегельні, 1 селище, 1 смолярня, 1 тартак, 1 млинарське селище, 1 залізнична станція)[13]:
Польською окупаційною владою на території ґміни велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 23 громад[16]:
_(1796).gif)
