Джонатан Ке Кван

Джонатан Ке Кван
Зображення
Народився	20 серпня 1971(1971-08-20) (53 роки)  Гошимін, В'єтнам
Громадянство	США  Південний В'єтнам
Діяльність	актор, тхеквондист, кіноактор
Alma mater	Університет Південної Каліфорнії, Школа кінематографічних мистецтв Університету Південної Каліфорнії^d і Alhambra High School^d
Роки діяльності	1984 — тепер. час
IMDb	nm0702841
Нагороди та премії
Премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану (2023) Премія «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль другого плану — кінофільм (2023) Премія Гільдії кіноакторів США за найкращу чоловічу роль другого плану (2023) Премія Гільдії кіноакторів США за найкращий акторський склад в ігровому кіно (2023) Кінопремія «Вибір критиків» за найкращу чоловічу роль другого плану (2023) Премія «Супутник» за найкращу чоловічу роль другого плану — кінофільм (2023)
Джонатан Ке Кван у Вікісховищі

Джонатан Ке Кван (англ. Jonathan Ke Quan), також відомий як Ке Хюі[1] Кван (в'єт. Quan Kế Huy; нар. 20 серпня 1971, Хошимін, В'єтнам) — американський актор і постановник трюків[2]. Найбільш відомий своїми ролями у фільмах 1980-х років: «Бовдури» та «Індіана Джонс і Храм Долі»[3][4]. Здобув другу хвилю популярності після виходу у 2022 році фільму «Все завжди і водночас», за який він отримав премії «Оскар», «Золотий глобус», Премію Гільдії кіноакторів США, «Вибір критиків» у категорії «Найкращий актор другого плану».

Біографія

Народився 20 серпня 1971 року в Сайгоні, Південний В'єтнам в китайській родині.[5] Був змушений залишити країну, коли армія Республіки В'єтнам зазнала поразки після падіння Сайгона.

Його сім'я отримала політичний притулок у Сполучених Штатах Америки. У нього вісім братів та сестер[6]. Навчався у старшій школі Маунт-Глісон у Туджунгу, штат Каліфорнія, та в середній школі Алхамбри, штат Каліфорнія. Потім закінчив факультет кінематографічних мистецтв в Університеті Південної Каліфорнії. Пізніше навчався в Манчестерському університеті у Великій Британії[7]. Став актором у віці 12 років, зігравши роль у фільмі «Індіана Джонс і Храм Долі». У кастингу на цю роль також брав участь його брат[6].

Вивчав тхеквондо під керівництвом Філіпа Тана на знімальному майданчику фільму «Індіана Джонс та храму долі», потім навчався у Таня Даоляна[8]. Працював постановником трюків у фільмах «Люди Ікс»[9] та «Протистояння» як асистент Корі Юеня[7].

Здобув другу хвилю популярності після виходу у 2022 році фільму «Все завжди і водночас», за який він отримав «Золотий глобус», Премію Гільдії кіноакторів США, «Вибір критиків» та номінацію на «Оскар» у категорії «Найкращий актор другого плану». Перемога у Премії Гільдії кіноакторів зробила його першим азійським чоловіком, який виграв будь-яку індивідуальну категорію на цій премії.

У вересні 2022 року було оголошено, що Кван приєднався до акторського складу другого сезону серіалу «Локі» кінематографічного всесвіту Marvel для Disney+.

Фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1984	ф	Індіана Джонс і Храм Долі	Indiana Jones and the Temple of Doom	Малюк
1985	ф	Бовдури	The Goonies	Дейта
1986	ф	Для цього потрібен злодій	It Takes a Thief	Маленький Гуань
1986	с	Ми стоїмо разом	Together We Stand	Сем
1987	ф	Пасажирський	Passenger	Рік
1991	ф	Дихаючий вогонь	Breathing Fire	Чарлі
1991	с	Класний керівник	Head of the Class	Джаспер Квонг
1991	с	Байки зі склепу	Tales from the Crypt	Джош
1992	ф	Заморожений каліфорнієць	Encino Man	Кім
1993	с	Великий євнух і малий тесля	The Big Eunuch and the Little Carpenter	Ба Дацзя
1996	ф	Червоний пірат	Red Pirate	Кван
2002	ф	Другий раз	Second Time Around	Та особа
2021	ф	Пошук сім'ї	Finding ʻOhana	Джордж Фан
2022	ф	Все завжди і водночас	Everything Everywhere All at Once	Веймонд
2023	с	Локі	Loki	Співробітник ТВА
2023	с	Американець китайського походження	American Born Chinese	Фредді Вонг
2025	ф	Електричний штат	The Electric State	доктор Амхерст
2025	ф	З любов'ю	With Love	Марвін Гейбл

Нагороди та номінації

Нагорода	Рік	Категорія	Робота	Результат
Оскар	2023	Найкраща чоловіча роль другого плану	Все завжди і водночас	Перемога
BAFTA	2023	Найкраща чоловіча роль другого плану		Номінація
Золотий глобус	2023	Найкраща чоловіча роль другого плану — кінофільм		Перемога
Премія Гільдії кіноакторів США	2023	Найкраща чоловіча роль другого плану		Перемога
		Найкращий акторський склад в ігровому кіно		Перемога
Супутник	2023	Найкращий актор другого плану		Перемога
Кінопремія «Вибір критиків»	2023	Найкращий актор другого плану		Перемога
Незалежний дух	2023	Найкраща чоловіча роль другого плану		Перемога
Сатурн	2023	Найкраща чоловіча роль другого плану		Перемога
Готем	2023	Найкраща чоловіча роль другого плану		Перемога

Примітки

1. Практична транскрипція в’єтнамських власних назв українською мовою: голосні фонеми / В. А. Мусійчук // Східний світ. - 2012. - № 2. - С. 77-84.
2. Jonathan Ke Quan. Empire (англ.). 22 серпня 2015. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 19 квітня 2020.
3. Rothman, Michael (6 червня 2015). 'The Goonies' Turns 30: Where Are They Now?. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 18 квітня 2020.
4. Canby, Vincent (23 травня 1984). Indiana Jones and the Temple of Doom. The New York Times. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 18 квітня 2020.
5. Ito, Robert (5 квітня 2022). Ke Huy Quan: From Short Round to Romantic Lead in Just Four Long Decades. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 22 березня 2023.
6. Ke Huy Quan (Goonies, Temple of Doom) Niagara Falls Comic Con 2019 Q&A Panel (англ.), Convention Junkies, 17 червня 2019, архів оригіналу за 1 лютого 2022, процитовано 19 квітня 2020
7. The kid from Indiana Jones: What does he look like now?. Nowmagazine.co.uk. 8 серпня 2015. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 10 грудня 2017.
8. Nick Mamatas (14 грудня 2012). 10 reasons we still love The Goonies 25 years later. Syfy Wire. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 10 грудня 2017.
9. Jonathan Ke Quan. The New York Times. 3 січня 2020. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 11 травня 2020.

Бібліографія

• Holmstrom, Джон. The Moving Picture Boy: An International Encyclopaedia від 1895 до 1995. Norwich, Michael Russell, 1996, p. 387.