Омар Шариф
Ома́р аш-Шари́ф (араб. عمر الشريف, Omar ash-Shareef, англ. Omar Sharif, ім'я при народженні: Мішель Демітрі Шальгуб / Michel Demitri Shalhoub; 10 квітня 1932, Александрія — 10 липня 2015, Каїр) — єгипетський кіноактор, сценарист і кінорежисер, відомий гравець у бридж та автор книг із цієї тематики. Біографія та кар'єраОмар Шариф народився під ім'ям Мішель Демитрі Шальгуб 10 квітня 1932 року в Александрії (Єгипет) у християнській (греко-католицька) родині (пізніше він змінить ім'я та прийме іслам для того, щоб узяти шлюб з актрисою Фатен Хамама). Батько Шарифа — ліванський іммігрант Джозеф Шальгуб, був торговцем лісом, а мати — Клара Шальгуб, була єгиптянкою лівано-палестинського походження. Омар Шариф закінчив Коледж Вікторії в Александрії, а потім Каїрський університет з дипломом з математики та фізики. Після цього він працював зі своїм батьком у лісоторгівлі. Справи їхні йшли кепсько, надто після того, як вони вклали велику суму грошей у проєкт з відновлення використання папірусу в побуті. 1953 року Омар Шариф започаткував свою кіноакторську кар'єру, дебютувавши у стрічці славетного Шахіна «Сліпуче сонце». Успіх першої ролі Шарифа був значним, і Шариф відтоді знявся у величезній кількості єгипетських кінострічок. Він знімався у кіно і з дружиною (від 1955 року), також відомою кіноакторкою Фатен Хамама, граючи переважно романтичних персонажів. Серед інших відомих єгипетських стрічок за участю Шарифа — Ayyamna el helwa («Наші найкращі дні», 1955), La anam («Я не сплю», 1958), Sayedat el kasr («Пані з замку», 1959) та місцева адаптація «Ани Кареніної» Nahr el hub («Річка кохання», 1961). Першим англомовним фільмом Омара Шарифа став «Лоуренс Аравійський», у якому він виконав роль шерифа Алі. За цю роль 1962 року Шариф номінувався на «Оскара» (за найкращу чоловічу роль 2-го плану) й отримав «Золотого глобуса» в тій же номінації, а головне — здобув світову славу. Після «Лоуренса Аравійського» Омар Шариф знімався ще у низці міжнародних фільмів, у тому числі й голлівудських. Так, 1965 року він зіграв головну роль у стрічці «Доктор Живаго» (США) за романом Бориса Пастернака, 1968-го виконав роль кронпринца Рудольфа в романтичній драмі Теренса Янга «Майєрлінг», а за гру у фільмі «Смішне дівчисько» (1968) зазнав критики з боку рідного Єгипту, адже партнеркою на знімальному майданчику в актора була Барбра Стрейзанд, що відкрито виступала на підтримку Ізраїлю, з яким у Єгипта складні відносини. Нерідко партнером Шарифа в голлівудських стрічках, зокрема, історичного плану, був відомий актор Ентоні Квінн, також він грав з Софі Лорен і Грегорі Пеком; Шарифа любили знімати у європейському кіно, зокрема, французькому та італійському, — у французьких стрічках актор зіграв з такими яскравими кінозірками як Катрін Деньов та Жан-Поль Бельмондо. 2002 року актор повернувся із США додому в Єгипет. Вшановуючи заслуги і внесок Омара Шарифа у розвиток кіноіндустрії та різноманітність світу ЮНЕСКО в листопаді 2005 року нагородила актора медаллю. Омар Шариф був також відомим у світі як затятий гравець у бридж, завсідник іподромів. В останні роки Омар Шариф боровся з хворобою Альцгеймера. Помер 10 липня 2015 у Каїрі.[5][6] Фільмографія
Виноски
Джерела і посилання
|