Держава Башкортостан

	Держава Башкортостан ; Башҡортостан автономияһы
	Територіально-національна автономія
	Прапор
Площа	78 439 км²
Населення	1 219 852
Форма правління	автономна республіка
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Держава Башкортостан

Держава Башкортостан^[1] — модерна національна держава башкортської нації у ХХ столітті. Проголошена 15 листопада 1917 Башкирським крайовим шуро і затверджена Установчими з'їздом Башкурдистана. Створені Башкирське військо 1917—1919, Башкирський уряд, парламент, державна символіка. Окупована та ліквідована внаслідок інтервенції комуністичної Росії. Основні території Держави Башкортостан перебувають у складі Республіки Башкортостан, яку тимчасово контролює Російська Федерація.

Історія

Після Лютневої революції 1917 розпочався національний рух за відновлення Держави Башкортостан, ліквідованої Московською імперією у 18 столітті.

У липні-серпні 1917 в Оренбурзі і в Уфі пройшли I і II Всебашкирські з'їзди (курултаї), де було прийнято рішення про необхідність створення «демократичної республіки на національно-територіальних засадах» в складі федеративної Московії. Вибране першим і переобране другим курултаями Башкирське крайове (центральне) шуро (рада) працювало в Оренбурзі і готувалося до Всеросійських Установчих зборів, які повинні були відбутися в січні 1918. Однак Жовтневий переворот, який здійснили кримінальники на чолі з Владіміром Лєніним, змінили алгоритм відновлення башкортської держави.

11 листопада 1917 Башкірський Уряд, що знаходився в Оренбурзі, підтвердив необхідність для башкортів власного національного самоврядування. А 15 листопада Башкортрське крайове шуро прийняло постанову про проголошення автономії Башкортостану. Його підписали голова шуро Шаріф Манатов, заступник Ахмет-Закі Валіді, секретар шуро Шайхзада Бабич і шість завідувачів відділами шуро.

В ухвалі йдеться: «Башкирське крайове шуро оголошує башкирську територію Оренбурзької, Уфімської, Самарської і Пермської губерній з 15 листопада автономною частиною Російської республіки». Війська, банки, залізниці, пошта, телеграф, збір податків передавалися у відання державних установ Башкурдістана, а адміністративний поділ на губернії і повіти замінювалося кантонами - традиційний для башкортів.

Ці постанови уряду республіки затверджені на III Всебашкортському з'їзді (курултай), який пройшов 8-20 грудня 1917 в Оренбурзі і називався установчим. Установчий курултай визначив заходи для здійснення автономного управління Башкортостана, а також засновано Кесе-Курултай (передпарламент), що складався з представників населення краю по одному на кожні 100 тисяч чоловік пропорційно чисельности кожної народності.

Московський заколот

У ніч із 3 на 4 лютого 1918 так званий Мусульманський ревком, що перебував під контролем Москви, викрав 7 членів Башкортського Уряду. Постанови про арешт не існувало - її заднім числом похапцем затверджено Оренбурзьким губернським ревкомом. Проте вже у ніч з 3 на 4 квітня 1918 урядовці були звільнені під час спільної акції урядової башкортської армії та союзних їм козаків. У кінці травня була повністю відновлена робота органів влади Держави Башкортостан.

Органи влади республіки

Вищим органом влади автономного Башкортостана був парламент — Кесе-Курултай. Депутатами парламенту могли обиратися «особи обох статей, не молодше 22 років, незалежно від національності і віри». Термін повноважень депутатів — 3 роки.

Предпарламент республіки обирався на Всебашкірських курултаях (з'їздах) в кількості 22 членів. Передпарламенту було надано право призначити міністрів і уряд республіки. Першим головою Кесе-Курултаю був обраний Юнис Бікбов.

Виконавчу владу представляло Башкирське обласне (центральне) шуро.

Уряд складався з наступних відділів (листопад 1917):

Військовий — Ільдархан Ібрагімович Мутін;
Фінансовий — Фатіх Давлетшін;
Економічний — Джангар Аміров;
Народної освіти — Муса Смаков;
Статистики — Галіахмет Хасанов;
Землеробства — Галіахмет Аітбаєв;
Духовних справ — Сагіт Мрясов.

З метою охорони громадського порядку в республіці в липні 1918 була організована башкортська міліція, яку очолив Біїшев.

Примітки

↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 30 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

Азнагулов В. Г., Хамитова З. Г. Парламентаризм в Башкортостане: история и современность. — Уфа: ГРИ «Башкортостан», 2005. — 304 с.
Багаутдинов Р. О. Участие башкир в Белом движении (1917—1920). — Уфа, 2009.
Башкирское национальное движение 1917—1920 гг. и А. Валиди: Зарубежные исследования // Сост. и вступительная статья И. В. Кучумова. — Уфа: Гилем, 1997. — 250 с.
Еникеев 3. И., Еникеев А. 3. История государства и права Башкортостана. — Уфа: Китап, 2007. — 432 с.
Идельгужин К. А. Башкирские движения (в 1917, 1918, 1919 гг.). — Уфа, 1926.
История башкирского народа: в 7 т./ гл. ред. М. М. Кульшарипов ; Ин-т истории, языка и литературы УНЦ РАН. — Уфа: Гилем, 2010. — Т. V. — 468 с.
Кульшарипов М. М. Башкирское национальное движение (1917—1921 гг.). — Уфа: Китап, 2000. — 364 с.
Таймасов Р. С. Участие башкир в Гражданской войне. Книга первая: В лагере контрреволюции (1918 — февраль 1919). — Уфа: РИЦ БашГУ, 2009. — 200 с.
Юлдашбаев Б. Х. Учредительный курултай как вершина Башкирского национального движения// Этнополитическая мозаика Башкортостана. В 3 т.. — М., 1992. — Т. II.