Озера Башкортостану

Світлина озера «Асли-Куль»
Світлина озера «Мулдаккуль»

Озера Башкортоста́ну — сукупність усіх озер, розташованих на території Республіки Башкортостан.

Загальна характеристика

У Республіці Башкортостан більш як 2200 великих і малих озер[1]. Близько 75 % лежать у західних районах республіки. Більш як 700 озер мають водно-ерозійне походження, тобто вони заплавні. За басейнами річок розподіляються таким чином:

  • за басейном річки Біла — близько 73 %;
  • за басейном річки Дьома — 12 %;
  • за басейном річки Ік — 8 %;
  • за басейном річки Уфа — 7 % .

Найбільші озера лежать у Передураллі: Асли-Куль, Кандри-Куль (карстово-провального походження), Біле Озеро, Яланькуль. В Башкирському Заураллі — Ургун, Великі Учали, Карагайкуль, Узункуль, Банне, Суртанди, Чебаркуль, Атавди, Култубан, Мулдаккуль, Талкас та інші тектонічного походження. З них до кортовських належить Біле озеро; до безстічних — Атавди, Мулдаккуль, Яугуль; до стічних — решта.

Більшість озер у Башкортостані евтрофні, озеро Банне — оліготрофне.

Озера Біле, Кандри-Куль, Карагайкуль, Кієшки, Мулдаккуль, Сарвінське, Соснове, Татиш, Тугар-Салган, Упканкуль, Ургун, Шамсутдин, Шингаккуль відносяться до пам'яток природи. Навколо озера Асли-Куль створений природний парк «Асли-Куль»[2].

Характеристика найбільших озер[3]

Назва Площа водного дзеркала(км²) Площа водозбору (км²) Абсолютна відмітка рівня води (м) Об'єм (млн. м³) Середня глибина (м) Найбільша глибина (м) Довжина (км) Середня ширина (км) Довжина берегової лінії (км)
Асли-Куль 23,5 106,0 204,0 119,0 5,1 8,0 7,1 3,31 20,5
Кандри-Куль 15,6 67,1 164,0 112,7 7,2 15,6 6,5 3,38 17,2
Чебаркуль 10,0 369,0 381,0 20,4 2,0 3,5 5,1 1,96 15,4
Ургун 9,2 39,1 514,0 47,6 5,2 7,7 4,4 1,89 15,2
Біле Озеро 8,8 проточне 101,0 34,5 3,9 11,0 6,1 1,43 15,8
Атавди 8,3 69,8 406,0 28,6 3,4 6,5 4,0 2,08 12,2
Банне 7,7 43,9 438,0 81,7 10,6 28,0 4,0 1,89 11,2
Суртанди 7,4 57,8 407,0 90,7 2,8 4,0 4,6 1,61 11,4
Култубан 7,2 88,5 371,3 30,2 4,2 5,1 3,2 2,18 11,0
Мулдаккуль 6,2 49,6 406,0 13,1 2,1 2,5 3,1 2,00 8,7
Узункуль 4,6 36,5 498,0 9,2 2,0 4,1 4,5 1,21 11,5
Талкас 4,2 25,6 548,5 18,9 4,5 12,0 4,0 0,99 9,3
Карагайли 3,8 22,0 518,0 12,0 3,2 4,0 2,4 1,51 8,1
Великі Учали 3,1 23,5 511,0 8,0 3,3 5,5 3,0 1,11 8,3
Карабаликти 2,6 18,3 421,0 9,1 3,5 6,0 2,1 1,23 6,2
Мигиле 2,6 12,0 510,0 9,4 3,6 5,3 1,5 1,68 4,6
Сабакти 2,4 9,6 437,0 7,2 2,9 6,0 2,3 2,37 5,8
Південне Улянди 2,3 13,1 422,0 6,4 1,7 2,3 2,3 1,00 5,0
Північне Улянди 2,2 6,4 413,0 4,8 2,2 3,5 2,2 1,00 5,6
Калкан 1,8 9,0 511,5 5,1 2,9 4,7 2,6 0,65 7,8
Світлина «Банного озера»
Світлина озера «Кашкадан»

Цікаві факти

  • Найсолоніше озеро в Башкортостані — Мулдаккуль[4].
  • Найбільше озеро в Башкортостані за об'ємом води й за площею дзеркала — Асли-Куль. Довжина озера становить 7,1 км, а ширина — 3,3 км. Середня глибина озера — 5,3 м.
  • Найглибше озеро в Башкоростані — Банне. Глибина сягає 28 метрів; середня глибина — 11 метрів[5].

Примітки

  1. Гареев А. М. Озёра. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2017.(рос.)
  2. Гареев А. М., Хайретдинов С. С., Япаров И. М. «Асылыкуль», природный парк. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2017.(рос.)
  3. Площа дзеркала понад 1 км²
  4. Гареев А. М. Мулдаккуль.// Статья в Башкирской энциклопедии [Архівовано 2017-04-01 у Wayback Machine.](рос.)
  5. Водоёмы Башкортостана — Рыболовный магазин «Дельфин» — г. Уфа [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.)

Література

  • Атлас туристических ресурсов Республики Башкортостан. — Уфа, 2007. — 276 с. (рос.)
  • Балков В. А. Водные ресурсы Башкирии. — Уфа, 1978. (рос.)
  • Гареев А. М. Реки, озёра и болотные комплексы Республики Башкортостан. — Уфа, 2012. (рос.)
  • Синенко С. Г. Уфа старая и новая. — Уфа: Государственное республиканское издательство «Башкортостан», 2007. — 272 с. (рос.)
  • Черняева Л. Е. и др. Гидрология озёр. — Л., 1977. (рос.)

Посилання