У Корабельному статуті Військово-Морського Флоту СРСР визначався як «Бойовий Прапор корабля та символ військової честі, доблесті та слави, що нагадував кожному члену екіпажу корабля про героїчні традиції та священний обов'язок захисту Радянської Батьківщини».[1]
Перший прапор ВМФ СРСР був розроблений капітаном першого рангу М. І. Ординський, що взяв за основу кормовий прапор ВМС Японії.[2]
24 серпня1923 року, на засіданні Президії ЦВК СРСР, був особливо затверджений кормовий прапор ВМФ СРСР. У постанові говорилося:
Військово-морський прапор — червоного кольору, прямокутний, посередині прапора — білий круг (сонце) з 8 розбіжними білими променями до кутів і серединних сторін.
У колі червона п'ятикутна зірка, всередині якої серп і молот, повернута одним кінцем вгору.
Розміри: відношення довжини прапора до його ширини як 3 × 2; круг має розмір — половина ширини прапора; зірка має діаметр — 5/6 діаметра кола; ширина променів в колі 1/24, в кутах та серединах сторін прапора — 1/10 ширини прапора.
12 жовтня1923 року, головою Революційного Військової Ради (РВС) Л. Д. Троцьким, був затверджений проект альбому «Прапори морських начальників і судів Робітничо-Селянського флоту».
Тільки 29 серпня1924 року, постановою ЦВК та РНК СРСР, цей прапор (разом з іншими) був затверджений офіційно.[5]. При цьому опис прапора було несуттєво змінено:
Військово-морський прапор Союзу РСР — прямокутний червоний прапор з відношенням довжини до ширини 3:2.
У центрі прапора білий круг (сонце), усередині якого червона п'ятикутна зірка повернута одним кінцем вгору. Всередині зірки поміщені білий серп і молот. Коло має діаметр, рівний половині ширини прапора, а зірка 5/6 діаметра кола. Від білого круга (сонця) до кутів та серединам сторін — вісім розбіжних білих променів, ширина яких у колі 1/24, а у кромок прапора 1/10 ширини останнього.
Після створення 21 квітня1932 року Морських сил Далекого сходу, перетворених 11 січня1935 року в Тихоокеанський Флот, постало питання про заміну Військово-морського прапора, оскільки він був дуже схожий на військово-морської прапор Японії, що могло призвести до можливих проблем.
27 травня1935 року, постановою ЦВК і РНК СРСР, був створений, в числі інших, новий Військово-морський прапор.[6]
Військово-морський прапор СРСР — являє собою біле полотнище з блакитною смугою, що йде уздовж нижньої кромки прапора. На білому полотнищі поміщені: у центрі лівої половини (у шкаторини) червона п'ятикутна зірка, повернута одним конусом вгору; в центрі правої половини полотнища — перехрещені серп і молот червоного кольору.
Діаметр зірки дорівнює 2/3 ширини всього прапора, а найбільший діаметр перехрещених серпа та молота — 2/3 ширини білого полотнища. Відношення ширини білого полотнища до блакитної смуги 5:1. Відношення довжини прапора до ширини 3:2.
16 листопада1950 року постановою Ради Міністрів СРСР, яка не була опублікована і не увійшла в Зведення законів СРСР, в числі іншого, були внесені зміни у Військово-морський прапор. Були змінені пропорції та розташування зірки та серпа і молота.[7]
21 квітня1964 року, Постановою Ради Міністрів СРСР, були затверджені описи та малюнки військово-морських прапорів і вимпелів СРСР бойових кораблів, кораблів прикордонних військ, допоміжних суден та посадових осіб Міністерства оборони і Комітету державної безпеки СРСР.[8].
Військово-морський прапор СРСР — являє собою біле полотнище з блакитною смугою, що йде уздовж нижньої кромки прапора.
На білому полотнищі прапора поміщені: у лівій половині полотнища (у шкаторини) — червона п'ятикутна зірка, повернена одним кінцем вгору; в правій половині полотнища — перехрещені серп і молот червоного кольору. Нижні точки рукояток серпа і молота лежать на одній прямій з нижніми кінцями зірки.
Розміри прапора: відношення ширини прапора до його довжини — один до півтора; ширина блакитної смуги дорівнює 1/6 ширини прапора; відстань від верхнього кінця зірки до верхньої кромки прапора, а також від нижніх кінців зірки до блакитної смуги прапора рівна 1/6 ширини прапора. Верхній кінець серпа віддалений від верхньої кромки прапора на 1/5 ширини прапора.
23 листопада1926 року, постановою Президії ЦВК СРСР, разом з Почесним Революційним Червоним Прапором, був затверджений Почесний Революційний Військово-морський прапор.[10]
Почесний Революційний Військово-морський прапор для кораблів Робітничо-Селянського Червоного Флоту являє собою Військово-морський прапор Союзу РСР, в лівому верхньому кутку якого є білий криж.
Кромка крижа огинає частину окружності білого круга і проходить посередині двох білих променів прапора, в середині крижа є малюнок ордена Червоного Прапора.
Положенням про прапор, прийнятим лише 27 листопада1932 року, Почесний Революційний Військово-морський прапор був вищою Революційною нагородою і вручався, за видатні заслуги, кораблям і їхнім з'єднанням. При повторенні видатних заслуг, кораблі та їхні з'єднання, могли бути представлені до нагородження орденом «Червоний Прапор», який прикріплювався на Почесному революційному Військово-морському прапорі.[11]
27 травня1935 року, постановою ЦВК і РНК СРСР, був затверджений, в числі інших, новий Почесний Революційний Військово-морський прапор.[6]
Почесний Революційний Військово-морський прапор для кораблів Робітничо-Селянського Червоного Флоту і їхніх з'єднань являє собою Військово-морський прапор Союзу РСР, на якому поверх червоної зірки поміщено зображення ордена Червоного Прапора.
Висота ордена Червоного Прапора дорівнює 9/10 діаметра червоної зірки. Відношення довжини прапора до ширини 3:2.
16 листопада1950 року, постановою Ради Міністрів СРСР, в опис попереднього прапора були внесені зміни і він отримав нову назву — Червонопрапорний Військово-морський прапор, також були змінені накреслення зірки та серпа і молота Військово-морського прапора.[7]
Червонопрапорний Військово-морський прапор являє собою Військово-морський прапор Союзу РСР, на якому поверх малюнка червоної зірки поміщено зображення ордена Червоного Прапора. Величина ордена в поперечнику (по горизонталі) дорівнює 1/4 ширини прапора.
На військово-морських прапорах кораблів, нагороджених іншими орденами Радянського Союзу, поверх малюнка червоної зірки поміщено зображення того ордена, яким нагороджений корабель.
21 квітня1964 року, постановою Ради Міністрів СРСР, було незначно змінено опис Червонопрапорного Військово-морського прапора.[8]
Червонопрапорний Військово-морський прапор СРСР — являє собою Військово-морський прапор СРСР, на якому поверх малюнка червоної зірки поміщено зображення ордена Червоного Прапора. Величина ордена в поперечнику (по горизонталі) — 1/4 ширини прапора.
Примітка. На військово-морських прапорах кораблів, нагороджених іншими орденами Радянського Союзу, поверх малюнка червоної зірки розміщується зображення того ордена, яким нагороджений корабель. Величина ордена в поперечнику (по горизонталі) — 1/4 ширини прапора.
19 червня1942 року, наказом Народного Комісара ВМФ СРСР № 142[12], для кораблів Військово-Морського Флоту, екіпажі яких удостоєні гвардійського звання, був встановлений Гвардійський Військово-морський прапор.
Гвардійський Військово-морський прапор являє собою встановлений Військово-морський прапор Союзу РСР з розташованою на ньому Гвардійською стрічкою зав'язаною бантом, з кінцями, що розвіваються. Стрічка оранжевого кольору з нанесеними на ній трьома поздовжніми чорними смугами. Гвардійська стрічка розташовується горизонтально над смугою блакитного кольору, посередині прапора.
16 листопада1950 року, постановою Ради Міністрів СРСР, в опис попереднього прапора були внесені зміни, а також були змінені накреслення зірки та серпа і молота Військово-морського прапора.[7]
21 квітня1964 року, постановою Ради Міністрів СРСР, цей прапор був повторно затверджений.[8]
Гвардійський Військово-морський прапор СРСР — являє собою Військово-морський прапор СРСР з розташованою на ньому Гвардійською стрічкою, зав'язаною бантом, з кінцями, що розвіваються. Гвардійська стрічка розташовується над смугою блакитного кольору, симетрично відносно середньої вертикальної лінії прапора. Довжина гвардійської стрічки по прямій дорівнює 11/12, а ширина — 1/20 ширини прапора.
Ескадрений міноносець «Стойкий» («Віце-адмірал Дрозд») — 3 квітня 1942 р.
Всього до вересня 1945 року звання гвардійських було удостоєно 18 надводних кораблів і 16 підводних човнів.
Підводні човни «М-172», «Щ-402» та «С-56» раніше були нагороджені орденом Червоного Прапора і після присвоєння гвардійського звання ними був піднятий Гвардійський Червонопрапорний прапор.
Гвардійський Червонопрапорний Військово-морський прапор
Хоча наказом Наркома ВМФ СРСР від 20 червня1942 року, засновувався лише Гвардійський Військово-морський прапор, 21 червня1942 року підводному човну «Д-3» був присвоєний Гвардійський Червонопрапорний Військово-морський прапор і лише 16 листопада1950 року, вийшла постанова Ради Міністрів СРСР, якою цей прапор був офіційно затверджений.[7]
Гвардійський Червонопрапорний військово-морський прапор СРСР — являє собою Гвардійський Військово-морський прапор, на якому поверх малюнка червоної зірки вміщено зображення ордена Червоного Прапора. Величина ордена в поперечнику (по горизонталі) — 1/4 ширини прапора.
На військово-морських прапорах кораблів, нагороджених іншими орденами Радянського Союзу, поверх малюнка червоної зірки поміщено зображення того ордена, яким нагороджений корабель.
21 квітня1964 року, постановою Ради Міністрів СРСР, це прапор був повторно затверджений.[8]
Гвардійський Червонопрапорний Військово-морський прапор СРСР — являє собою Гвардійський Військово-морський прапор СРСР, на якому поверх малюнка червоної зірки поміщено зображення ордена Червоного Прапора. Величина ордена в поперечнику (по горизонталі) — 1/4 ширини прапора.
Примітка. На військово-морських прапорах кораблів, нагороджених іншими орденами Радянського Союзу, поверх малюнка червоної зірки поміщається зображення того ордена, яким нагороджений корабель. Величина ордена в поперечнику (по горизонталі) — 1/4 ширини прапора.
Гвардійські кораблі нагороджені орденом Червоного Прапора
Підводний човен «Д-3» — 17 січня 1942 р. нагороджений орденом, 3 квітня 1942 р. удостоєний Гвардійського звання, 21 червня 1942 р. було вперше піднято Гвардійський Червонопрапорний Військово-морський прапор СРСР.
Підводний човен «М-172» — 3 квітня 1942 р. нагороджений орденом, 25 липня 1943 р. удостоєний Гвардійського звання.
Підводний човен «Щ-402» — 3 квітня 1942 р. нагороджений орденом, 25 липня 1943 р. удостоєний Гвардійського звання.
Підводний човен «С-56» — 31 березня 1944 р. нагороджений орденом, 23 лютого 1945 р. удостоєний Гвардійського звання.
↑«О флагах и вымпелах Союза Советских Социалистических Республик» (Постановление Центрального Исполнительного Комитета и Совета Народных Комиссаров Союза ССР от 29 августа 1924 г.)
↑ аб«О Военно-морских флагах Союза ССР» (Постановление ЦИК и СНК Союза ССР от 27 мая 1935 р.)
↑ абвг«О военно-морских флагах Союза ССР» (Постановление СМ СССР от 16 ноября 1950 р. № 4662)
↑ абвг«О Военно-морских флагах СССР» (Постановление СМ СССР от 21 апреля 1964 р. № 334)
↑ абвг«О военно-морских флагах и вымпелах Российской Федерации» (Указ Президента РФ от 21 июля 1992 р. № 798)
↑«Об учреждении Почётного Революционного Красного Знамени и Почётного Революционного Военно-морского флага» (Постановление Президиума ЦИК Союза ССР от 23 ноября 1926 р.)
↑Положение «О Почётном Революционном Красном Знамени и Почётном Революционном Военно-морском флаге» Президиума ЦИК Союза ССР от 27 ноября 1932 р.
↑Приказ Народного Комиссара Военно-Морского Флота СССР от 19.06.1942 № 142 «Об установлении гвардейского Военно-морского флага, особого нагрудного знака и особой ленты к фуражке»