Бій біля Тассафаронга

Бій біля Тассафаронга
Друга світова війна, Війна на Тихому океані
«Міннеаполіс» на Тулагі з торпедним пошкодженням через декілька годин після бою 1 грудня 1942 року «Міннеаполіс» на Тулагі з торпедним пошкодженням через декілька годин після бою 1 грудня 1942 року
Дата: 30 листопада 1942 року Місце: Гуадалканал, Соломонові острови Результат: Перемога японців
Сторони
США	Японська імперія
Командувачі
Контр-адмірал Карлтон Райт	Контр-адмірал Райдзо Танака
Військові сили
4 важких крейсери 1 легкий крейсер 6 есмінців	8 есмінців
Втрати
1 крейсер потоплено 3 крейсери пошкоджено 395 загиблих[1]	1 есмінець потоплено 197 загиблих[2]

Бій біля Тассафаронга (англ. Battle of Tassafaronga), відомий також як Четверта битва біля острова Саво, японцями називається Нічна битва біля мису Лунга (яп. ルンガ沖夜戦, Рунга-окі ясен) — нічний бій, що відбувався 30 листопада 1942 року між Токійським експресом із 8 есмінців японського Імператорського флоту, які постачали на острів Гуадалканал спорядження, під командуванням контр-адмірала Райдзо Танаки і крейсерською ескадрою ВМС США під командуванням контр-адмірала Карлтона Райта (англ. Carleton H. Wright) під час кампанії на Соломонових островах (яка була частиною кампанії на Тихому океані в період Другої Світової війни). Бій відбувся в протоці Залізне дно біля мису Тасафаронга (Гуадалканал).

Використовуючи радар, американські кораблі відкрили вогонь і потопили один із японських есмінців. Для японського загону зустріч з американськими кораблями була повністю неочікуваною. Проте, Танака швидко відреагував і його есмінці випустили торпеди по американським кораблям, потопивши один крейсер і важко пошкодив ще три, і дав можливість відійти кораблям Танаки без суттєвих пошкоджень, але все-таки не виконав завдання по доставці продовольства і медикаментів гарнізону острова. Незважаючи на тактичну поразку ВМФ США, бій мав незначне стратегічне значення, оскільки японці не змогли використати цю перемогу для витіснення військ Союзників з Гуадалканалу.

Примітки

1. Frank, с. 516. Crenshaw, с. 99, в звіті Честера Німіца говориться про 398 матросів і 19 офіцерів, які загинули під час бою.
2. Nevitt, Allyn D., Combinedfleet.com: IJN Takanami. Dull, с. 265; Evans, с. 202—203; Kilpatrick, с. 146; Frank, с. 513. Із команди Таканамі по даним Френка 33 особи спаслося, Кілпатрік говорить про 26 взятих в полон американцями. Далл пише про 211 загиблих членів екіпажу.