Ленінградсько-Новгородська операція

Ленінградсько-Новгородська операція
Німецько-радянська війна
Ленінград радіє. Облога знята. Лютий 1944
Ленінград радіє. Облога знята. Лютий 1944
Ленінград радіє. Облога знята. Лютий 1944
Дата: 14 січня — 1 березня 1944
Місце: Південна Ленінградська, Новгородська, Псковська області[1] і Нарва
Результат: перемога Червоної Армії
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
СРСР Говоров Л. О.
СРСР Мерецков К. П.
СРСР Попов М. М.
СРСР Трибуц В. П.
Третій Рейх Модель Вальтер
Третій Рейх Георг фон Кюхлер
Військові сили
СРСР 822 100 о/с[2]
20.183 гармат та мінометів, 1580 танків і САУ
Третій Рейх 741 тис. о/с
бл. 10 тис. гармат та мінометів, 385 танків та штурмових гармат, 370 літаків
Втрати
313 953
з них: 76 686 чоловіків — безповоротні втрати
13 410 чоловік вбито, 52 237 поранені та 11 329 зниклі безвісти
Всього: 76 976[3]

Ленінгра́дсько-Новгоро́дська опера́ція (14 січня — 1 березня 1944) — стратегічна наступальна операція радянських військ на північному фланзі Східного фронту Другої світової війни, що проводилася військами Ленінградського (генерал армії Говоров Л. О.), Волховського (генерал армії Мерецков К. П.) і 2-го Прибалтійського (генерал армії Попов М. М.) фронтів у взаємодії з Червонопрапорним Балтійським флотом (адмірал Трибуц В. П.) і авіацією далекої дії (маршал авіації Голованов О. Є.), частина битви за Ленінград у 1941—1944 роках.

Перед радянськими військами ставилося завдання розгромити німецьку групу армій «Північ» (16 А і 18 А), повністю зняти блокаду Ленінграда і звільнити Ленінградську область від німецьких військ.

В рамках даної операції проведені фронтові наступальні операції:

Примітки

  1. Більша частина сучасної Новгородської області та частини Псковської області на той час належали до Ленінградської області.
  2. На основі: Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — Ленинградско-Новгородская стратегическая наступательная операция
  3. За радянськими даними: 90 000 вбитих, 7 200 полонених та 464 танки

Література

Посилання

Кінохроніка