|
Амброксол
Амброксол (англ. Ambroxol, лат. Ambroxolum) — синтетичний препарат, що є по хімічній структурі заміщеним бензиламіном[2], та належить до групи муколітичних і відхаркувальних препаратів, що застосовується перорально, парентерально, інгаляційно[3][4] та ректально.[5] По хімічній структурі амброксол є активним метаболітом бромгексину[6][7]. Бромгексин синтезовано на основі дослідження алкалоїду рослини Adhatoda vasica вазицину[6], який давно застосовувався жителями країн Азії як відхаркувальний засіб.[8] Після дослідження бромгексину виявлено, що його метаболіт — амброксол має вищу активність, ніж сам бромгексин. Після встановлення цього факту амброксол був уперше синтезований як самостійний лікарський препарат у лабораторії компанії «Boehringer Ingelheim» та схвалений для застосування у 1978 році під торговою назвою «Лазолван».[9][10] Фармакологічні властивостіМеханізм дії препарату полягає у деполімеризації та руйнуванні кислих мукополісахаридів бронхіального секрету; посиленням секреції глікопротеїнів, що мають у складі нейтральні мукополісахариди; активації руху війок миготливого епітелію дихальної системи[11]; шляхом безпосереднього впливу на II тип пневмоцитів у альвеолах та на клітини бронхіол стимулює виділення легеневого сурфактанту.[2][12][13] Усі ці ефекти призводять до полегшення відходження мокротиння без суттєвого збільшення його кількості[14] та зменшення кашлю.[2][3] При застосуванні амброксолу спостерігається підвищення концентрації в легеневій тканині бета-лактамних антибіотиків, макролідів[2][7], доксицикліну[4][15] та сульфаніламідних препаратів[8] без зменшення концентрації антибіотиків у крові.[11] Амброксол сприяє обмеженню вивільнення арахідонової кислоти, зменшенню вивільнення кисневих радикалів[6] та інгібує хемотаксис нейтрофілів[7], що в сумі дає місцевий протизапальний ефект при застосуванні препарату. Амброксол також має антиоксидантні властивості[6][14] та має здатність стимулювати місцевий імунітет шляхом підвищення активності макрофагів та підвищенню концентрації IgA.[7] Амброксол також має місцевоанестетичну дію[16] та може полегшувати біль у горлі при застосуванні у вигляді пастилок сублінгвально при гострому фарингіті.[17] При проведенні клінічних досліджень у Японії було встановлено, що профілактичне застосування амброксолу (у дозі 45 мг/добу), на відміну від застосування іншого муколітика карбоцистеїну та препарату ребапіміду, зменшує кількість випадків гострих респіраторних інфекцій.[18] Клінічна ефективність амброксолу при пероральному прийомі найчастіше досягається від 4—6 доби від початку застосування препарату.[19] При застосуванні амброксолу у випадку бронхіальної астми та інших хронічних обструктивних захворювань легень не спостерігається збільшення ОФВ1, але спостерігається значне покращення самопочуття та покращення відходження мокротиння.[3] Слід зазначити, що у 2007 році при проведенні клінічних досліджень по ефективності застосування амброксолу та інших муколітиків не було виявлено достатнього клінічного підтвердження ефективності цих препаратів при лікуванні кашлю, що є симптомом пневмонії.[20] Перевагою амброксолу є можливість призначення препарату в різних лікарських формах та методах застосування — перорально, парентерально (внутрішньовенно, внутрішньом'язово, рідше — підшкірно)[2], ректально та інгаляційно. Амброксол може застосовуватися інгаляційно через небулайзер, у тому числі в суміші з бронхолітиками в одній небулайзерній камері.[3] ФармакодинамікаАмброксол добре всмоктується та розподіляється в організмі як після перорального, так і після парентерального застосування, біодоступність препарату складає 75 % при пероральному застосуванні[3] та 100 % при парентеральному введенні. Амброксол добре зв'язується з білками плазми крові. Максимальна концентрація в крові досягається протягом 0,5—3 годин після застосування препарату перорально або парентерально[15], початок дії препарату при інгаляційному застосуванні спостерігається через 30 хвилин після початку інгаляції.[4] Амброксол добре розподіляється в організмі, найвищі концентрації препарату спостерігаються в легенях.[12][15] Препарат проходить через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко.[2] Метаболізується амброксол у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат з організму нирками, переважно у вигляді метаболітів. Період напіввиведення амброксолу із плазми крові становить 7—12 годин[15], термінальний період напіввиведення метаболітів становить 22 години, цей час може збільшуватися при важких порушеннях функції печінки[2] та нирок.[15] Показання до застосування
Амброксол застосовується при гострих та хронічних захворюваннях дихальної системи як у дорослих, так і дітей, що пов'язані з порушеннями бронхіальної секреції — гострий та хронічний бронхіт, бронхоектатична хвороба, трахеїти, ларингіти, синусити, риніт, пневмонії, бронхіальна астма, респіраторний дистрес-синдром, муковісцидоз легень; при догляді за трахеостомою; у період підготовки та після проведення бронхоскопії; для профілактики та лікування ускладнень дихальної системи після проведення операцій.[2] До появи препаратів легеневого сурфактанту амброксол застосовувався як основний метод лікування респіраторного дистрес-синдрому в новонароджених.[12] При застосуванні амброксолу можуть спостерігатися наступні побічні ефекти:
ПротипоказанняАмброксол протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, у I триместрі вагітності[2], при загостренні виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки та станах, при яких спостерігається легенева кровотеча.[7] З обережністю застосовують препарат при печінковій або нирковій недостатності і годуванні грудьми. В Україні амброксол може застосовуватися у дітей від народження.[2] Форми випускуАмброксол випускається у вигляді таблеток по 0,03 г; шипучих таблеток по 0,03 і 0,06 г; таблеток та капсул ретард по 0,075 г; 0,3 % сиропу у флаконах по 100, 120 і 250 мл та 0,6 % сиропу по 120 мл; 0,75 % розчину для приймання всередину та інгаляцій у флаконах по 40 і 100 мл; розчину орального 10 мг/0,2 мл флакон 13 мл з дозувальним пристроєм під торговельною назвою «Респикс Спрей»[22]; 0,3 % розчину для ін'єкцій в ампулах по 5 мл і 0,375 % та 0,75 % розчину по 2 мл; ректальних супозиторіїв по 0,015 і 0,03 г[5]; пастилок по 0,015 г.[23] Амброксол випускається у комбінації з ацетилцистеїном під торговельними назвами «Респикс»[24], «Хелпекс бриз».[14] У комбінації з екстрактом термопсису, гідрокарбонатом натрію та гліцириззинатом натрію випускається під торговельною назвою «Коделак бронхо».[25]; а у комбінації із гвайфенезином, хлорфенаміном та фенілефрином — під торговельною назвою «Колдакт бронхо».[26] У комбінації з лоратадином амброксол випускається під торговельними назвами «Респикс Л[27]», «Пульмолор».[28] У комбінації з карбоцистеїном амброксол випускається під торговельною маркою «Пектолван Ц».[29] Амброксол разом із рокситроміцином входить до складу комбінованого препарату «Роксин».[30] Синтез препаратуАмброксол синтезується з парацетамолу та 2-аміно-3,5-дибромобензальдегіду шляхом послідовних каталітичних реакцій.[31]  Див. такожПримітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
