Бронхолітики

Бронхолітики (дав.-гр. bronchos— дихальне горло + дав.-гр. lysis— розчинення; лат. broncholytica; інколи бронходилятатори) — це лікарські препарати, котрі зменшують чи знімають спазм(тонус) гладкої мускулатури бронхіального дерева, що розширює бронхи і бронхіоли та знижує опір дихальних шляхів покращуючи газообмін у легенях.

Класифікація

Єдиної класифікації бронхолітиків не має.

Фармакохімічна класифікація:

1. Стимулятори адренорецепторів:
   1. прямі α+β-адреноміметики — епінефрин;
   2. непрямі α+β-адреноміметики — ефедрин;
   3. β1,2-адреноміметики (неспецифічні β-агоністи, бета-агоністи, β-адреноміметики) — ізопротеренол, орципреналін;
   4. селективні β2-адреноміметики (англ. β2-adrenergic agonists) — пірбутерол(pirbuterol), сальбутамол, тербуталін, тулобутерол, кленбутерол, сальметерол(Salmeterol), фенотерол(«Беротек»), формотерол(Formoterol, «Атімос», «Фораділ»);
2. Блокатори α1-адренорецепторів: празозин, доксазозин(«Кардура»)[1];
3. М-холінолітики (антихолінергічні, блокатори м-холінорецепторів): атропін, тровентол, окситропію бромід, репратропію бромід, совентол, іпратропію бромід (ipratropium bromide, «Атровент»), Тіотропію бромід (tiotropium, («Spiriva») - 24 год);
4. Ксантини: теофілін, (амінофілін, еуфілін), дипрофілін (Diprophylline, Dyphylline («Dilor», «Lufyllin»)).

Препарати, що мають додаткову бронходилятуючу дію, але не відносяться до бронхолітиків

• Інгаляційні глюкокортикоїди: беклометазон, будесонід, флунісолід, флютиказон
• Препарати кромогліцієвої кислоти: натрію кромоглікат, недокроміл натрію
• Блокатори лейкотрієнових рецепторів: зафірлукаст, монтелукаст
• Інгібітори ліпооксигенази: зіулетон
• Інші препарати: амфетамін[2], метамфетамін, кокаїн[3]

За тривалістю дії:

• Короткотривалі (дія триває в середньому до 30 хвилин):
  • Сальбутамол ~ 5 год (Salbutamol/albuterol («Proventil» чи «Ventolin»))
  • Ефедрин (Ephedriner, Bronkaid),
  • Епінефрин (Epinephrine(Primatene Mist now withdrawn), Racemic Epinephrine(Asthmanefrin, Primatene Mist Replacement))
  • Левосальбутамол (Levosalbutamol/levalbuterol («Xopenex»))
  • Пірбутерол (Pirbuterol («Максар» (Maxair)))
  • Тербуталін (Terbutaline)
• Довготривалі (дія триває до 12 годин):
  • Сальметерол(Salmeterol, Serevent)
  • Формотерол(Formoterol)
  • Кленбутерол (Clenbuterol («Spiropent»))
  • Bambuterol («AstraZeneca»)
  • Індакатерол (Indacaterol) - ультратривалий- понад 24 год.

Експериментальні препарати

З 6000 сполук, які розслабляють гладком'язові клітини дихальних шляхів легень, дослідники визначили препарат під назвою TSG12. TSG12 є специфічним агоністом трансгеліну-2 (TG2), який розслаблює гладком'язові клітини дихальних шляхів і знижує астматичний легеневий опір. Автори стверджують, що «TSG12 є одночасно нетоксичним і більш ефективним у зниженні легеневої резистентності, ніж сучасні[4] бронходилататори і може бути перспективним терапевтичним підходом для лікування астми без втрати ефективності з часом»[5][6].

Примітки

1. Дана група препаратів не використовується У США і не входить до бронходилятаторів, 2019
2. Amphetamine [Архівовано 18 грудня 2009 у Wayback Machine.] is listed as having medical uses as bronchodilator. Medic8
3. Streatfeild, Dominic (17 June 2003). Cocaine: An Unauthorized Biography. Macmillan. с. 110. ISBN 978-0-312-42226-4. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 14 February 2011.
4. 2019 рік
5. New drug therapy could lead to more effective treatment for millions with asthma. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 10 лютого 2019. [Архівовано 2021-04-27 у Wayback Machine.]
6. Yin, L. M., Xu, Y. D., Peng, L. L., Duan, T. T., Liu, J. Y., Xu, Z., … & Pang, Y. (2018). Transgelin-2 as a therapeutic target for asthmatic pulmonary resistance [Архівовано 27 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Science translational medicine, 10(427), eaam8604. DOI:10.1126/scitranslmed.aam8604

Джерела

• БРОНХОЛІТИКИ [Архівовано 9 лютого 2019 у Wayback Machine.]

Посилання

• Клінічна фармакологія : Підручник для студентів і лікарів / [Абдуєва Ф. М., Бичкова О. Ю., Бондаренко І. О. та ін.]; за загальною редакцією М. І. Яблучанського та В. М. Савченка. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. – 405 с. Електронне джерело [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.]
• Клінічна фармакологія бронходилятаторів [Архівовано 9 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• КЛИНІЧНА ФАРМАКОЛОГІЯ БРОНХОЛІТИКІВ [Архівовано 17 травня 2018 у Wayback Machine.],2014