Лоратадин

Лоратадин
Систематична назва (IUPAC)
Ethyl 4-(8-chloro-5,6-dihydro-11H-
benzo[5,6]ohepta[1,2-b]pyridin-
11-ylidine)-1-piperidinecarboxylate
Ідентифікатори
Номер CAS 79794-75-5
Код ATC R06AX13
PubChem 3957
DrugBank APRD00384
Хімічні дані
Формула C22H23ClN2O2 
Мол. маса 382,88 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність майже 100 %
Зв'язування 97-99 %
Метаболізм Печінка (CYP2D6- and 3A4-mediated)
Період напіврозпаду 8 годин, деслоратадин — 28 годин
Виділення 40 % із сечею
близька кількість із калом
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

B1(AU) B(США)

Лег. статус

GSL (UK) OTC (US) OTC[en](Канада)

Шляхи введення перорально

Лоратадин — протиалергічний засіб другого покоління, антигістамінний засіб для системного застосування.

Лоратадин — H1-антигістамін другого покоління, ефективний неседативний антигістамінний препарат[1] довготривалої дії зі швидким та вираженим протиалергічним ефектом. Покращення стану зазвичай відмічається вже у перші 30 хвилин після приймання препарату і триває більше ніж 24 години. Лоратадин та його метаболіти не проникають через гемато-енцефалічний бар'єр. Він не впливає на центральну нервову систему, не виявляє антихолінергічної та седативної дії, не спричиняє звикання. Вік пацієнта, наявність ниркової недостатності та/або порушень функцій печінки не впливають на основні показники фармакокінетики. Лоратадин використовує однойменну діючу речовину LORATADINUM, яку містять і інші препарати, розроблені на основі LORATADINUM.[2]

Показання

Лоратадин показаний для лікування сезонного та цілорічного алергічного риніту,[1] кон'юнктивіту, гострої та хронічної кропив'янки, набряку Квінке, симптомів гістамінергій (псевдоалергічних синдромів), спричинених застосуванням гістамінолібераторів, алергічних реакцій на укуси та ужалення, а також у комплексному лікуванні сверблячих дерматозів (контактних алергодерматитів, атопічних дерматитів, інших шкірних захворювань алергічної природи, гострих та хронічних екзем тощо).

Побічні ефекти

Реакції гіперчутливості, подразнення слизової оболонки носа, збільшення кількості виділень з носа, свербіж, сухість у роті, розлади ШКТ.[1]

Коротка характеристика профілю безпеки[джерело?]. У клінічних дослідженнях з участю дорослих і підлітків при застосуванні лоратадину в рекомендованій дозі 10 мг на добу при показаннях, що включають алергічний риніт і хронічну ідіопатичну кропив'янку, про побічні реакції повідомляли у 2 % пацієнтів (що перевищує показник у пацієнтів, які отримували плацебо). Частішими побічними реакціями, про які повідомляли частіше, ніж при застосуванні плацебо, були: сонливість (1,2 %), головний біль (0,6 %), посилення апетиту (0,5 %) і безсоння (0,1 %). У клінічних дослідженнях у дітей віком від 2 до 12 років відзначалися такі небажані явища як головний біль (2,7 %), нервозність (2,3 %) або втома (1 %).

Перелік побічних реакцій. Побічні реакції, про які повідомляли у ході постмаркетингового періоду, вказані нижче за класами систем органів. Частота визначена як: дуже часті (≥ 1/10), часті (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасті (від ≥ 1/1000 до < 1/100), поодинокі випадки (від ≥ 1/10 000 до < 1/1000), рідкісні випадки (< 1/10 000), частота невідома (неможливо встановити за наявними даними).

У кожній групі частоти побічні реакції вказані за зменшенням проявів:

Синоніми

Кларитин (Claritin), Claritin-D, Alavert, Alavert D, Allerclear, Diphen, Loradamed, Wal-itin, Wal-itin D, Loratadina, Loratadine, Loratadinum

Примітки

  1. а б в Активна речовина ЛОРАТАДИН (LORATADINUM)
  2. Детальніше про аналоги препарату Лоратадин на zdorovi.ua. zdorovi.ua. Процитовано 1 травня 2024.

Посилання