uk %D0%84%D1%84%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82

Єфросинінський хрест — хрест, зроблений на замовлення Єфросинії Полоцької для Спасо-Преображенського храму Свято-Преображенського монастиря. Був виготовлений в 1161 році полоцьким майстром-ювеліром Лазарем Богшею і став справжнім шедевром староруського мистецтва.

Опис

Хрест являв собою ковчег, в якому знаходились християнські святині, привезені із Єрусалима і Константинополя:

частки Древа Животворящого Хреста Господня з краплею Крові Спасителя;
частки каменів Гробу Господнього і Гробу Пресвятої Богородиці;
крапля крові великомученика Димитрія Солунського;
частки мощів святих Стефана і Пантелеймона.

Зібрати ці святині було надто важко і коштувало великих затрат праці і коштів. Подорожі (паломництва) в ті часи були в основному пішохідними, для них були потрібні місяці і роки.

Виготовлений хрест був із кипариса. Висота його становила 52 сантиметра, а товщина 2,5 сантиметра. Довжина верхньої перекладини — 14 сантиметрів, нижньої — 21 сантиметр. Основа хреста була оббита 22-ма золотими пластинами і 20-ма срібними з позолотою. Крім того хрест прикрашали дорогоцінні камені, вишуканий орнамент, перлини і двадцять мініатюрних емалевих ікон з зображеннями Ісуса Христа, Богородиці, святого Івана Предтечі, святих архангелів Михаїла і Гавриїла, чотирьох євангелістів: Матвія, Марка, Луки і Івана, а також небесних покровителів преподобної Єфросинії і її батьків.

Мініатюри на Хресті були виконані старовізантійською технікою перегородчатої емалі. В стародавніх літописах ця емаль називається «фініпт» — фініфть. Вона являла собою сплав різних (до 72-х) коштовних каменів і металів. На зворотній стороні Хреста ювелір зазначив своє православне ім'я «Лазар» і прозвище «Богша».

Єфросинінський хрест також є пам'ятником староруської писемності. На його срібних пластинах вибитий великий текст, що містить історичні відомості. Надписи повідомляють про поміщення цієї святині в Спаському храмі в 1161 році, ім'я замовниці, кошторис робіт і матеріалів. По бокових сторонах Хреста іде напис-заповіт святої полоцької ігуменії:

Въ лѣ[то] 6000 и 669 покладаѥть Офросиньѧ чьстьныи кр(е)стъ въ манастыри своѥмь въ ц(е)ркви С(вя)т(о)го Сп(а)са. Чьстьноѥ дрѣво бєсцѣньно ѥсть, а кованьѥ єго злото, и сєрєбро, и камѣньѥ, и жьнчюгъ въ 100 гривнъ, а др[ѣво] 40 гривнъ. Да нѣ изнєсѣть ся из манастырѧ никогда жє, ѩко ни продати, ни отдаті, аще кто прѣслоушаєть, изнєсѣть и от манастырѧ, да нє боуди ѥмоу помощьникъ чьстьныи кр(е)стъ ни въ сь вѣкъ, ни въ боудщии, и да боудть проклѧтъ С(вя)тою Животворѧщєю Троицєю и с(вя)тыми отци 300 и 18 сємию съборъ с(вя)тыхъ от(е)ць и боуди ѥмоу часть съ Июдою, ижє прѣда Х(ри)с(т)а. Кто же дрьзнєть сътворити с[ие], властєлинъ или кнѧзь, или пискоупъ, или игоумѣньѧ, или инъ которыи любо ч(е)л(о)в(е)къ, а боуди ѥмоу клѧтва си. Офросиньѧ жє раба Х(ри)с(то)ва, сътѧжавъши кр(е)стъ сии, приимєть вѣчную жизнь съ всѣ.

Історія

Не зважаючи на таке застереження, доля святині виявилась не легкою. Протягом декількох століть Єфросинінський хрест неодноразово вивозився за межі Полоцька і знову до нього повертався.

На межі ХІІ — ХІІІ століть Хрест, по причині міжусобиць, був вивезений князями-смолянами в Смоленськ, де знаходився біля трьох сторіч. Коли в 1514 році великий князь Василь ІІІ підкорив Смоленськ, святиня була відправлена в Москву. Під час перебування в Москві Хрест було реставровано, так, як окремі емалі витерлись, а деякі були вже втрачені.

В 1563 році цар Іван Грозний після взяття Полоцька повернув Хрест в Спаський монастир. Невдовзі Полоцьк був завойований військами короля Стефана Баторія. Завоювавши місто, він заснував тут єзуїтський колегіум, а в 1582 році передав Спаський монастир в руки католицького ордену єзуїтів. Хрест Єфросинії Полоцької віруючі завчасно перенесли до Софійського собору, який невдовзі став у віданні греко-католиків. Бажаючи заволодіти Хрестом, єзуїти затіяли з греко-католиками судову тяжбу. Зазнавши невдачі, вони намагалися викрасти Хрест, замінивши його підробкою. Однак і це їм не вдалося. Таким чином Хрест залишився в Софійському соборі і знаходився там до 1841 року. Під час Франко-російської війни 1812 року Хрест для більшої безпеки зберігався в стіні Софійського собору — в ніші, наглухо закладеній цеглою.

У травні 1842 року Хрест був урочисто повернений із Софійського собору в Спасо-Єфросиненський монастир і покладений в Свято-Преображенському храмі, в келії Преподобної.

Після Жовтневого перевороту 1917 року почалася нова віха в історії монастиря і її святинь. В 1921–1922 роки радянською владою із монастиря були вилучені Єфросинінський хрест, святі ікони та інші цінності. Хрест в 1921 році був переданий до Полоцького фінвідділу, а потім в Мінськ, де деякий час знаходився в Білоруському державному музеї. В 1929 році святиню перевезли в Могильовський музей, а звідти в будівлю Могильовського обкому партії, де він знаходився до початку Німецько-радянської війни, а в 1941 році безслідно зник.

Відновлення

В 1992 році Білоруська Православна Церква святкувала тисячоліття Полоцької єпархії. В цей рік в Бресті почалися роботи по відновленню Хреста преподобної Єфросинії Полоцької. В 1997 році, напередодні свята Воздвиження, відновлений Єфросинінський хрест був урочисто привезений до Спаського монастиря. Хрест був виготовлений брестським майстром Миколою Петровичем Кузьмічем в старовізантійській техніці перегородчастої емалі і зберігає в собі часточки тих же святинь, що колись зберігались в оригіналі.

Вшанування

Священний Синод Білоруської Церкви рішенням від 24 вересня 1998 року заснував нагороду — Орден Хреста Преподобної Єфросинії Полоцької. Першим цієї високої нагороди був удостоєний Патріарх Алексій ІІ.

17 жовтня 2007 року Національний банк Білорусі випустив в обіг срібну пам'ятну монету номіналом 1 000 білоруських рублів накладом 2 000 штук «Хрест Єфросинії Полоцької».