uk %D0%9B%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D1%85%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82

Лотаринзький хрест (фр. Croix de Lorraine , іноді «Анжуйський хрест», фр. Croix de Anjou, Юнікод U +2628 (☨)) — геральдична фігура, що являє собою хрест з двома поперечинами. Це патріарший хрест, що історично набув особливого значення на території Франції. Назва походить від Лотарингії — області на кордоні Франції і Німеччини. В основі цього символу лежить існуюча реліквія «Істинного хреста». Під час Другої світової війни Вільна Франція і Вільні французькі сили взяли його як свою емблему. Після війни він став символом голлізму.

Походження Лотаринзького хреста

В геральдичній практиці з'явився за часів Людовика I, герцога Анжуйського (1339–1384). При цьому хрест виступає як символ реліквії — «Животворного Хреста», що потрапила до Франції набагато раніше. Ці мощі були в Константинополі на початку 13-го століття, а потім передані від Мануїла Комніна до латинського патріарха Константинополя Гервазія (померлого в 1219 р.), від якого вона потрапила до Хоми, єпископа Ієрапетри (на острові Крит), він у 1241 р. продав реліквії лицареві-хрестоносцю Жану д'Аллю, який у 1244 році, повернувшись із хрестового походу, пожертвував її абатству Ла-Буассєр, де реліквія залишалася до початку Столітньої війни, коли герцоги Анжуйські перевезли її до замку Анже. Водночас династія Анжу посідає трон Угорського Королівтва, де патріарший хрест є державним гербом. Тож ця реліквія Анжуйської династії починає використовуватись, як один з її династичних символів — зокрема, на прапорах, монетах і т. д. Людовик I мав цей символ вишитим на своєму прапорі. Рене Анжуйський зробив шестикінечний хрест особистою гербовою печаткою^[1], а його онук, Рене II Лотаринзький, використовував шестикінечний хрест в битві при Нансі (1477) проти герцога Бургундії Карла Сміливого як розпізнавальний знак, на противагу Бургундському Андріївському хресту^[2]. Ця гучна перемога створює репутацію хреста, як символу Лотарингії. Відтоді назва «Хрест Лотарингії» витісняє назву «Хрест Анжу» та «Патріарший хрест»^[3].

Починаючи з 1790 року сам хрест зберігається в монастирі Дочок Серця Марії в Боже^[4].

Символ Лотарингії

Після перемоги 1477 року Лотаринзький хрест став символом Лотарингії.

У 19 столітті Хрест включили до числа іконографічних атрибутів Жанни д'Арк, яка походила з Лотарингії. Після франко-пруської війни, коли Ельзас і північна Лотарингія були анексовані Німеччиною, Лотаринзький хрест для французів став символом національного реваншу, символом пам’яті та опору і амбіцій повернути втрачені провінції. Це історичне значення надало йому ваги, як символу французького патріотизму. У 1912 році парламент Рейхсланду Ельзас-Лотарингія, якому Німецька Імперія надала обмежену автономію, створив прапор відмінний від офіційних символів базуючи ідентичність на поєднанні ельзаських кольорів і Хреста Лотарингії. Ініціатива викликала незадоволення імператора і прапор не визнали.

Хрест Вільної Франції

Пам'ятник Шарлю де Голлю у Коломбе-ле-Дез-Егліз (місце його смерті) у вигляді Лотаринзького хреста висотою 43 м

Лотаринзький хрест знову з’явився на прапорі в червні 1940 року, коли під час війни його почали використовувати як символ Вільних французьких сил під керівництвом Шарля де Голля у відповідь на нацистську свастику^[5].

Після звільнення країни, з відновленням традиційних республіканських символів, Лотаринзький хрест став партійним символом голлістів (так, наприклад, його використовує у своїй символіці Об'єднання на підтримку республіки).

У ВМС Франції прапор із зображенням Лотаринзького хреста використовується як почесний гюйс — його несуть кораблі, названі на честь кораблів Вільної Франції

Прапор Вільної Франції
Медаль Опору
Пам'ятник воїнам Вільної Франції в Гріноку
Почесний Гюйс ВМС Франції.

Використання в інших країнах

Див. Патріарший хрест

Хрест з двома поперечинами використовується в державній символіці Угорщини, Литви і Словаччини; у 1991–1995 роках використовувався в державному гербі Білорусі. У 1940–1944 роках використовувався як державний символ Вільної Франції. У католицизмі — обов'язковий елемент кардинальского герба.

Крім того, з 1902 року (за пропозицією Ж. Сельсіро (Gilbert Sersiron)) Лотаринзький хрест є символом боротьби проти туберкульозу.

Хрест з рівновеликими перекладинами

У вузькому геральдичному сенсі, обидві поперечки Лотаринзького хреста рівновеликі і рівновіддалені від геометричного центру хреста. У такій формі хрест зображено на сучасному гербі і державних нагородах Литви (шестикінечний хрест — головний елемент герба Ягеллонів з 1386 р.).

Хрест з рівновеликими перекладинами
Герб Литви
Знак ордена литовського хреста
Герб Ягеллонів

Хрест з нерівними перекладинами

У французькій геральдиці поширений Лотаринзький хрест, верхня поперечина якого коротша нижньої (але істотно більше половинної довжини нижньої перекладини). Обидві перекладини і раніше рівновіддалені від геометричного центру хреста або незначно зміщені догори.

Хрест з перекладинами різної довжини
Герб Угорщини
Герб Словаччини - Dvoikryz, подвійний хрест
герб Білорусі 1991-1995 років
Хрест Євфросинії Полоцької

Цікаві факти

За захист Франції в Першій світовій війні американська 79-та піхотна дивізія отримала прізвисько «Лотарингський хрест»; її відзнакою є хрест.
Німецька 79-та піхотна дивізія Другої світової війни використовувала Лотарингський хрест як свій знак розрізнення, оскільки її перша атака була в регіоні Лотарингія.
Одна з версій приписує походження символу Лотаринзькому королю Звентібольду (Франкська вимова слов'янського імені Святополк), який правив у 895–900 роках. Він був незаконнонародженим сином німецького імператора Арнульфа каринтійського і хрещеником короля Великоморавської держави Святополка I (саме на його честь Звентібольд отримав своє ім'я). Ця версія не отримала широкого розповсюдження — в першу чергу тому що, хоча зв'язки Лотарингії і Великоморавської держави безсумнівні, свідчення використання такої форми хреста в Лотарингії того часу відсутні.