З 2008 року у складі збірної Польщі зіграв понад 144 матчі і взяв участь у фінальних частинах Євро-2012, Євро-2016, ЧС-2018, Євро-2020 та ЧС-2022. Маючи на своєму рахунку 81 гол у міжнародних матчах, Левандовський є найкращим в історії бомбардиром збірної. 2015 року виграв премію найкращих бомбардирів світу IFFHS. Його вісім разів визнавали польським гравцем року.
У дорослому футболі дебютував 2006 року виступами за команду клубу «Зніч» (Прушкув), в якій провів два сезони, взявши участь у 62 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі прушкувського «Зніча», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі прушкувського «Зніча» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,58 голу за гру першості.
«Лех»
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу познанського «Леха», до складу якого приєднався 2008 року. За нього клуб заплатив 1,5 млн польських злотих. В Екстраклясі дебютував 8 серпня 2008 року в домашньому матчі проти «Белхатува», у цій грі Левандовський забив гол на 67 хвилині у ворота Кшиштофа Козика. Також Роберт взяв участь у кваліфікації Кубка УЄФА 17 липня 2008 року в матчі проти азербайджанського «Хазар-Ланкаран», Левандовський забив єдиний гол на 75 хвилині у ворота Дмитра Крамаренка. Наступний матч «Лех» також виграв. У наступному раунді клуб грав зі швейцарським «Грассгоппером». Перший матч закінчився розгромною перемогою «Леха», Роберт відзначився дублем у ворота Елдіна Якуповича. Другий матч закінчився нічиєю. Після «Лех» також успішно пройшов австрійську «Аустрію» з Відня і пройшов до групового турніру. У груповому раунді «Лех» зайняв 3 місце, поступившись російському ЦСКА з Москви, іспанському «Депортіво» й випередивши французький «Нансі» і нідерландський «Феєнорд». Але в наступному раунді «Лех» поступився італійському «Удінезе». У грудні 2008 року польський тижневик «Piłka Nożna» (з польськ. — «Футбол») назвав Роберта відкриттям року.
До складу клубу «Боруссія» (Дортмунд) приєднався 2010 року. За два перші сезони у Дортмунді встиг відіграти за новий клуб 67 матчів у національному чемпіонаті та допомогти команді двічі поспіль вибороти титул чемпіонів Німеччини.
Найбільшим досягненням Роберта за Дортмунд був покер проти мадридського «Реала» в півфіналі ЛігиЧемпіонівУЄФА, який закінчився з рахунком 4-1 на користь дортмундської «Боруссії». Хоч «Реал» у себе на домашньому стадіоні «СаньтяґоБернабеу» переміг із рахунком 2-0, цього мадридцям було недостатньо для проходу у фінал і дортмундці пройшли далі. Хоч у фіналі вони програли мюнхенській «Баварії» (2-1), про подвиг «Боруссії» запам'ятали всі.
«Баварія» (Мюнхен)
4 січня 2014 року офіційно підписав п'ятирічний контракт з мюнхенською «Баварією»[15]. Угода набула чинності 1 липня 2014 року, після закінчення його контракту з «Боруссією». 9 липня 2014 року на базі клубу відбулася його офіційна презентація як гравця команди, він отримав футболку під номером «9». У першому ж матчі проти «Дуйсбурга» відкрив рахунок своїм голам за новий клуб.
22 вересня 2015 року встановив рекорд для провідних чемпіонатів Європи (Англія, Німеччина, Іспанія, Італія, Франція), забивши у ворота «Вольфсбурга» 5 голів з гри за 9 хвилин (51', 52', 55', 57', 60') (результат матчу — 5:1)[16]. Левандовський став обличчям популярної комп'ютерної гри FIFA 10 в Польщі разом з англійцем Вейном Руні. Роберт отримав одразу чотири сертифікати: за найшвидший хет-трик (3 хвилини і 22 секунди), покер (5 хвилин 42 секунди) та пента-трик (8 хвилин і 59 секунд), а також як рекордсмен за кількістю голів в одному матчі Бундесліги після виходу на заміну (5). 2016 року став першим легіонером у Бундеслізі, який забив 30 голів за сезон.
26 серпня 2016 року поляк відкрив рахунок своїм голам у новому сезоні вже в матчі 1-го туру чемпіонату Німеччини проти бременського «Вердера», тричі вразивши ворота суперника (6:0).
2016 року Роберт Левандовський подовжив контракт з «Баварією» на 5 років до 2021 року[17].
«Барселона»
У серпні 2022 року став гравцем ФК Барселона, отримавши номер 9[18]. 5 листопада 2022 в матчі з «Альмерією» на «Камп Ноу», який був прощальною грою Жерара Піке, не забив пенальті[19].
Виступи за збірні
У 2008 році залучався до складу молодіжної збірної Польщі. На молодіжному рівні зіграв у 3 офіційних матчах.
У тому ж році дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Польщі. Нині провів у формі головної команди країни 121 матч, забивши 67 голів.
Особисте життя
Родом із спортивної сім'ї. Батько Роберта — Кшиштоф — був чемпіоном країни з дзюдо, виступав за ФК «Гутник» з Варшави. Мама — Івона[20] — колишня волейболістка, що виступала за варшавський клуб АЗС. І сестра, до речі, теж пішла в професійний спорт. Вона виступала за збірну U-21 з волейболу.[21] Протягом довгого часу Роберт зустрічався з польською каратисткою Анною Стахурською, а 22 червня 2013 року пара одружилася. У грудні 2016 року пара повідомила, що чекають дитину[22]. 4 травня 2017 року в пари народилась донька Кляра, а друга дочка, Лора, народилася у 2020 році.[23][24]