Ернест Отто Праделла (нім.Ernst Otto Pradella) народився 23 червня1916 року в Катовицях. Його батько загинув на Східному фронті у першу світову війну. Мати одружилася вдруге. В тринадцять років Ернест взяв прізвище вітчима — Вілімовський. Вихованець місцевого футбольного клуба «1.ФК Катовіце».
1934 року перейшов до складу найсильнішої польської команди тридцятих років — «Руху» (Хожув). З перших матчів став провідним гравцем атакувальної ланки клубу. Чудово взаємодіяв з партнерами Теодором Петереком і Герардом Водаржом, гравцями національної збірної. За п'ять років «Рух» здобув чотири перемоги в чемпіонаті Польщі і одного разу посів третє місце.
Вже в першому сезоні Ернест Вілімовський став найкращим бомбардиром чемпіонату: забив 33 голи в 21 матчі. Через рік найбільше забивали голів у ворота суперників двоє гравців хожувської команди: Вілімовський і Петерек. 21 травня 1939 року встановив рекорд результативності в одному матчі чемпіонату Польщі. У ворота «Уніон-Турінг» із Лодзі забив десять голів, а матч завершився з рахунком 12:1. Впевнено лідирувала команда і 1939 року, але турнір залишився незавершеним через вторгнення німецькмх військ на територію Польщі. В останньому повоєнному сезоні знову став найкращим бомбардиром — 26 забитих м'ячів. Всього в чемпіонаті Польщі провів 86 матчів і забив 112 голів.
У національній збірній дебютував 21 травня 1934 року у віці 17 років 332 днів. У Копенгагені польські футболісти поступилися господарям з рахунком 2:4. Через два дні забив перший гол за збірну, у ворота шведської команди. У відбіркових матчах зі збірною Югославії поляки здобули путівку на чемпіонат світу 1938 року. Вілімовський забив один із чотирьох голів у першому матчі.
Чемпіонат світу у Франції проходив за кубковою схемою, далі проходив переможець поєдинку. У першому матчі жереб звів поляків з бразильцями. 5 червня 1938 року в Страсбурзі основний час завершився внічию (4:4). Ернест Вілімовський забивав м'ячі на 53, 59 і 89 хвилинах. У додаткові півгодини відзначився ще одного разу, але цього виявилося замало. Лідер бразильської збірної Леонідас да Сілва встановив остаточний рахунок матчу: 6:5 на користь південноамериканців. Досягнення польського бомбардира трималося 56 років. На чемпіонаті світу 1994 року Олег Саленко забив п'ять голів у ворота збірної Камеруна.
Всього у складі збірної Польщі провів 22 матчі і забив 21 гол. В останньому поєдинку, 27 серпня 1939 року, тричі забивав у ворота віце-чемпіонів світу, збірної Угорщини.
Початок війни польські футболісти провели по-різному. Одні вступали до загонів спротиву окупації, інші — намагалися втекти. Але багато хто прийняв німецьке громадянство, зокрема, ті що народилися в Сілезії — колишній німецькій території. У воєнні роки Ернест Вілімовський виступав виступав за «Катовіце» і німецькі команди «Хемніц» та «Мюнхен 1860». З мюнхенською командою виборов кубок Німеччини 1942 року. У фіналі була здобута перемога над найкращою німецькою командою того часу — «Шальке 04» (Гельзенкірхен). У 1941 і 1942 роках виступав за збірну Німеччини. Усього провів вісім матчів і забив тринадцять голів.
Після війни залишився в Німеччині. Багато хто в Польщі вважав його зрадником, через виступи у німецькій збірній. Захищав кольори клубів «Хемніц-Вест», «Хамельн-07», «Детмонд», «Аугсбург», «Оффенбург», «Зінген-04», ВФР «Кайзерслаутерн», «Кеглер». Завершив виступи на футбольних полях у 1959 році.
У переліку RSSSF «Найкращі бомбардири в офіційних матчах» посідає восьме місце — 554 забитих м'ячів[1]. З урахуванням товариських поєдинків його доробок складає 1175 голів[2].